Оновлення 50

Вилетіли вони з Рентаром по обіді, а в кабінет завідувачки входили, коли у вікна світило ранкове сонечко - день тут тільки починався.
- Не дуже ви поспішали, - невдоволено буркнула хазяйка кабінету. - вашого елорга вилучено з камери три дні тому. Він, як і передбачалося, емоційно нестабільний. Першу добу наш психолог майже цілком провела поруч з ним! Креди за її послуги, як і за кожен зайвий день перебування в клініці, не входять в ту суму, що ви вже сплатили. Тож відшкодуйте будь ласка всі витрати.
- Звичайно, - заспокоїв її Рені, - Ми оплатимо все.
Нела обтяжувати себе думками про фінанси не бажала - надала цю можливість братові. А поки він розраховувався, зажадала всю, без винятку, документацію що стосувалася Анрі, включно з провальними тестами і попросила провести її до хлопця.
Гуртожиток для новонароджених елоргів практично нічим не відрізнявся від студентського. Нела хоч в такому і не жила, проте відвідувала часто. Анрі займав маленьку кімнатку, в якій крім ліжка помістилися лише стіл з кріслом і шафка для особистих речей. Анрі, на відміну від інших новонароджених, був багатий - крім запасної білизни йому належали ще аж дванадцять кристалів з професійними програмами, які так і не були встановлені на останньому етапі гестації.  Тут треба відмітити, що репродуктивний центр надзвичайно розщедрився. Зазвичай елоргам надавали не більше чотирьох професійних програм, а тут вділили втричі більше. Тобто залишили хлопцеві вибір.
Отже перша зустріч Анрі з його тойею відбулася в тісній кімнатці гуртожитку. Хлопець, одягнений лише у сіру чоловічу білизну, лежав на ліжку, але скочив тільки-но Нела увійшла.
- Тойя! - скрикнув він, кидаючись до ентари. - Ти прийшла!  Я так на тебе чекав!
Він поривчасто обійняв її і Нела не втрималась від обіймів у відповідь. Своїм емоційним поривом Анрі нагадав їй маленьку дитину, хоча був майже на голову вищий за неї. 
Він був схожий на Відаля. Дивовижно схожий, враховуючи те, що їхні клони належали до різних лінійок. І нехай риси батька і сина різнилися, вираз очей, погляд, міміка  у них були однаковими. І нічого дивного. Анрі знав свого батька від моменту встановлення основного процесора. Регулярно відвідуючи сина, Відаль поповнював його базу новими відомостями про себе, ділився власним життєвим досвідом. Тобто виховував хлопця. Зрештою вони зробилися однодумцями. А думки, як відомо, це і є справжня суть людини, яка робить її лице. 
Знав Анрі і про загибель батька. Це було перше чим з ним поділилися люди після вилучення з репродукційної камери. Жінка-психолог пояснила, чому Відаль не зустрічає його і повідомила, що до нього поспішає тойя.
- Тебе не кинули, Анрі, - говорила йому психолог. - Про тебе турбуються навіть через зірки. Ти належиш хорошій родині.
Родину свою Анрі також знав. Відомості про кожного її члена були закладені в його пам'ять. Тому тойю Арнель впізнав одразу.
- Мені сказали, що батько вичерпав життєвий ресурс, тому помер. Але чому? Адже граничного віку він ще не досяг! - одразу ж поділився він тим, що турбувало його всі ці дні.
А потім вони з Нелою довго сиділи на ліжку і вона, не приховуючи сліз, розповідала йому як саме загинув Відаль. 
Анрі, як не дивно, не плакав. Просто уважно слухав, а потім сказав: 
- Я зрозумів. Батько хотів щоб вижили ти і його наречена Тетяна, бо і вас він любив як мене. Дякую, що розповіла мені про це, я не знав, що можна любити одразу багатьох людей.
- Звичайно можна, навіть треба, адже і тебе багато хто любить. 
- Але чому? Вони ж мене не знають?
Ох, якби ж Нела знала відповідь на це питання! 
- Любити можна і того, кого ніколи не знав. Любов просто живе в серці. От я, наприклад, тебе ще п'ять років тому любила. І дитину свою люблю вже зараз, хоча вона ще не народилась.
- І я так зможу? - замислено запитав він. 
І сам же відповів на своє питання:
- Так, звичайно, зможу. Я вже можу! Я тебе і раніше любив, тойя, хоча не знав. Тому і чекав. 
- От і добре, - всміхнулася Нела. - Тоді швидше одягайся і підемо, у флаєрі на нас Рені чекає, це наш з тобою старший брат.
Анрі кивнув - Рені був внесений у його пам'ять, як і Арнель - і почав натягувати спортивний костюм, принесений Нелою. Одягався він незграбно, як дитина. І змійку  на куртці не зміг защипити з першого разу. Довелося допомагати йому. Анрі уважно вислухав поради, скористався ними  і знову повернувся до попередньої теми:
- А як взнати, що тебе хтось любить?
Нела і на хвилю не задумалась:
- Той хто любить, завжди турбується про тебе. От, наприклад, цей костюм придбав для тебе Рені. Вибирав, щоб тобі сподобалось.
- Мені подобається. Це популярний бренд, він є у мене в базі. Тобто, про любов  навіть казати нікому не треба? Це і так видно?
А отут Нела зависла. Мартін ніколи не казав, що любить її. Але хіба у неї був сумнів?
- А це вже хто як вміє. Сказати - це добре, а показати - ще краще. 
Ох, не думала Нела, що перша розмова з адаром торкнеться 
настільки серйозних питань.

***