Частина 9
Дім Сайгар. Столиця та її супутник університет-мегаполіс Колиска мудріших
Новини дійсно були приголомшливі. Дії старшого брата просто не вкладалися в голові. Вигнати старого, не надавши допомоги? Але за що? Він же нічим конкретно не завинив ні перед Левом, ні перед Дамарісом. Правив не краще, але й не гірше за інших, а третього принца, взагалі, після втечі Вести, вважав за фаворита!
Тим часом "Цукерка" вийшла на орбіту Селі і здійснила перехід на Сайгар.
В харідійське посольство Мартін вирішив більше не повертатися. Навряд чи йому буде тепер по дорозі з братами та сестрами, що залишилися на Дамарісі. А от до Вести зателефонував, незважаючи на те, що у столиці панувала ніч.
Сестру дзвінок не здивував. Вони з Пітером чекали на нього, і взагалі були в курсі всього, що трапилося - дізналися від Шарді, з яким підтримували зв'язок з дня руйнування станції.
- Ох і любиш же ти вляпатись у щось, Мартіне, - зітхнула Веста, роздивляючись жовто-зелене обличчя брата під чорною військовою банданою, - пригоди неначе чатують на тебе.
А далі перейшла до діла:
- В лікарні на тебе чекають о сьомій ранку, а операцію призначено на вісімнадцять тридцять. Всі медичні документи вже є в лікарняній базі, подякуй шарденцям, які потурбувалися про це заздалегідь, інакше довелося б стояти в черзі ще кілька днів. Про лікування гіпертонічної хвороби я домовилась з Ерентаром Сайгаром. Але це буде можливо тільки після стабілізації твого стану після операції.
- З Ерентаром Сайгаром? - Мартінові здалося, що його щелепу треба буде шукати десь на підлозі.
- Авжеж, гадаєш, хтось впорається краще?
Матір Зоряна! Сайгарський тар, хоч вже не молодий, але і досі вважається наймогутнішим цілителем у всесвіті!
- Але що йому до мене? - розгублено пробурмотів принц.
- Ти герой з унікальною історією, Мартіне. Гадаю, він і пересічній людині не відмовив би в лікуванні, а ти йому до того ж ще й цікавий.
Так, вже напевно, сайгарський правитель і пересічній людині не відмовив би, якби за неї просила Веста.
Міні-флаєр покинув "Цукерку" за годину до призначеного лікарями терміну, а рівно о сьомій принца зустрічали в хірургічному відділі головної сайгарської лікарні.
Нелу під час спуску знудило, тож і вона записалася на прийом до репродуктолога. Про неї заздалегідь ніхто не потурбувався, отже довелося ентарі стати в чергу, як і всім іншим жінкам, що бажали отримати найкращу у світі консультацію репродуктолога. Оскільки строк її вагітності ще не складав потрібних п'яти декад, початок досліджень було відтерміновано. До того часу Нела планувала зробити те, заради чого і збиралася колись повернутися на Сайгар - забрати Анрі з репродуктивного центру.
Сайгарська столиця. Центр цивілізації.
***
Нела знала, що за імпланти було сплачено вчасно, встановлено їх цілком успішно, Анрі вилучено із репродукційної камери і всі необхідні при народженні процедури проведені. Їй повідомив про це батько ще при розмові на "Цукерці". Він, в пам'ять про свого адара, взяв під контроль народження його сина.
- Дивне враження склалося у мене при розмові з директоркою центру, - поділився тоді Фернан. - Здалося, що не хоче вона випускати нашого хлопця з рук. Як дізналася, що Відаль загинув, почала вмовляти залишити Анрі, нарікала на проблеми з тестами, і що ментальний вік у нього менший за гестаційний, всі гроші, до останнього креда, пообіцяла повернути, ще й льготного елорга з наступної партії виділити. Звичайно, я відмовився.
- Заберу його якнайшвидше, - пообіцяла Нела, - лише хочу переконатися, що з Мартіном буде все гаразд.
Завершення операції, яка тривала майже добу, Нела очікувала разом із Вестою. Дві бригади елоргів, під керівництвом мудрішого з Колиски, складали Мартінову руку по шматочку. Генетичні люди, напевно не впоралися б, а ці - змогли. Мудріший був задоволений, вийшов до жінок, усміхаючись.
- Сподіваюсь, рука буде працювати не гірше ніж до поранення, - повідомив він. - От тільки загоєння триватиме набагато довше, ніж звичайно.
- Чому? - здивувалася Веста.
- Стазіс, накладений на такий довгий термін, і в подальшому сповільнює регенерацію.
- А прискорити?
- Ні, не можна, щоб не викликати некерованого росту клітин.
Авжеж, ускладнення Марсу ні до чого, - подумала Нела. От тільки шкода, що на Шарден їй тепер доведеться повертатися без чоловіка. Порушити обіцянку, дану батькові, ентарі і на думку не спало.
Мартін через те не виявив жодного невдоволення. Він взагалі не бажав йти з лікарні поки з обличчя не знімуть ту бридку зелену плівку, не хотів, щоб його запам'ятали таким. А знімати маску лікарі не поспішали, адже стазіс і тут подіяв - шкіра після опіку відновлювалась дуже повільно.
- Я залишуся тут до повного одужання, - вирішив він, - зате зможу придивитися за Анрі, коли ти підеш. А тільки-но нам із ним дозволять увійти в перехід, ми приєднаємось до тебе на Шардені.
Цей варіант влаштував усіх і тепер Нела з легким серцем могла вирушити на сусідній континент за хлопцем.
***