Оновлення 47

Мартін прокинувся по обіді наступного дня. Лежав мовчки кілька хвилин, втупившись очима у стелю. Переживав подумки останню, перед втратою свідомості, мить.  Перед внутрішнім взором постала яскрава до неможливості картина - ворожий промінь випалює в грудях елорга величезну дірку. Зітхання схоже на схлип вирвалося з грудей. Відаль загинув, бо після подібного не виживають.
- Як ти? - кинулася до чоловіка Нела.
- Живий. Здається… -  промовив він ледь розкриваючи рота. - Губ не чую, - поскаржився, - і в голову холодно.
- Волосся змили, щоб відростало правильно, бо обгоріло сильно, - повідомила Нела, - а на лиці - піна, що знижує чутливість. Через кілька днів вона всохнеться і прикриє обпечену шкіру плівкою, а як опік заживе - відпаде сама собою.
- Руки… немає?
- Та ти що, є звичайно, -  поспішила вона його заспокоїти.
- Не відчуваю її. Поворушити не можу. 
- Її зафіксовано стазисом. Щоб припинити регенерацію. Лікар сказав, потрібна операція. На Сайгарі. Тут не потягнуть.
- Зрозуміло.
А далі вона чітко і ясно доповіла йому все, про що дізналася за останні півтори доби. 
- З шарденського боку напад розслідує шеарад Тей. Він буде тут через дві години, хоче поговорити з тобою, бо завтра ми маємо дати свідчення місцевим стражам, - сказала наостанок.
- То король не в курсі?
- Не знаю, Мартіне, зв'язку з Дамарісом немає, а харідійський консул на виклик не відповідає.

***

Про подію на Таріоні король знав, але відреагувати був не в змозі. Бо сам втрапив у таку халепу, якої не те що не очікував, уявити собі жодним чином не міг!
На Дамарісі стався палацовий переворот. 
Все відбувалося так. Розібравшись більш-менш в ситуації,  Шарді викликав  короля і повідомив, що сталося з молодшим принцем. Виклав все чітко, без прикрас, по-військовому. Хто ж знав, що Олександр відреагує на новину настільки болісно? Та й з чого б? Мартін більш-менш вцілів, Арнель не ушкоджена, ще й вагітна до того, а доля Відаля короля ніколи не турбувала. Тут би старому зітхнути з полегкістю, а в нього раптом стався серцевий напад. Ще й настільки важкий, що він змушений був передати коди управління Домом Левові, своєму неофіційному наступнику. І треба ж було статися так, що саме в цей час третьому принцу, набридло чекати коли батько остаточно визнає його за спадкоємця. Він скористався моментом, підбурив братів та сестер, зачатих, як і він сам, штучно, закріпив всі коди за собою і тим самим захопив владу. 
На той момент, коли Мартін прокинувся від медикаментозного сну, Олександр Дванадцятий офіційно зрікся титулу і покинув Дамаріс. У вигнання також відправилися королева і обидва старших принца зі своїми родинами, які не підтримали Лева. Всі вони, крім короля, знайшли прихисток на прабатьківщині, в Домі Аймір. Олександр же попросив офіційного захисту в Домі Шарден, у свого споконвічного опонента. 
Із переходу король виїхав на інвалідному візку, тож відмовити йому в притулку Фернан не зміг.

***

Відаля проводжали до Зірок  через декаду після події. Нела до цього часу оклигала і перебралася жити до хрещеного, але більшу частину дня все одно проводила поруч з пораненим чоловіком.  Мартіна навіть заради похорону з лікарні не відпустили. Нела гадала, що на церемонії будуть присутні лише вони з хрещеним і Тетяною, а несподівано побачила весь склад експедиції і шеарада Тея. Варда проводжали не просто як військового героя, а як дорогу усім людину. Кожен з присутніх забажав сказати новому міжзоряному мешканцю щось хороше.
Несподівано це втішило Нелу - горе, що наповнювало її душу мороком, посвітлішало. Тепер вона могла згадувати вихователя без сліз, зі світлим смутком.
Планету для відвідувань так і не відкрили, хоча заборону на виліт зняли. Втім, це мало що давало - летіти все одно не було на чІм. На таріонському космодромі базувалося лише кілька транспортників ближньої дії, що належали місцевій гірничодобувній кампанії. Ці тихоходи, зазвичай, возили на роботу шахтарів, а на планету - їх видобуток. 
Оскільки вибиратися з Таріона Мартіну і Нелі було вкрай необхідно - термін дії стазису, накладеного на Марсову руку, збігав, операцію треба було проводити негайно, консул Тей домовився з гірниками, що на найближчому рейсі на Сель його підопічним залишать два місця. На супутнику їх мала зустріти "Цукерка". Але тут виникла перешкода, пов'язана зі знищеним Мартіновим чіпом.
- Не можу я допустити на транспорт неідентифіковану людину, - заявив капітан того космічного слимака на якому знайшлося два вільних місця. 
- Це харідійський принц, купа народу на Таріоні може засвідчити його особу, -  спробував натиснути консул, але не допомогло. 
- Еге ж, еге ж, а я принцеса, - хмикнув капітан. - От коли це буде документально підтверджено, тоді і приходьте.
В Планетарній службі ідентифікації свідкам також не повірили. Тут довіряли тільки електронним носіям інформації.
- На жаль, Мартіна Харіді немає в таріонській базі, а з харідійською у нас поки що немає зв'язку. Приходьте коли ми будемо здатні перевірити ваші свідчення, - сказали.
- Є у нас електронне підтвердження, - зрадів шеарад Тей. - Шлюбна позначка дружини  вас влаштує?
- Цілком! 
А от позначки якраз у Нели не і було. На її ідентифікаційному чіпі взагалі не було жодної згадки про Мартіна Харіді. 
Зрозуміло, що Мартіну ця звістка настрою не покращала. Але у відчай він впасти не встиг. Так само як і Нела не встигла замордуват себе докорами сумління. Тому що хрещеному прийшла в голову чудова ідея.
- То одружіться ще раз, -  сказав він. - Мудріший під аркою не потребує жодних посвідчень, він і так бачить суть наречених, а після підтвердження шлюбу Нела отримає на чіп свідоцтво - саме те, що вам і потрібно.
Дивне це було весілля. Скалічений молодий у військовій бандані,  з жовто-зеленою маскою на обличчі та рукою прикутою до тулуба, наречена у буденному одязі, без букету, свідки, у жодного з котрих не виявилося при собі обручок. Зате клятви були справжні і походили від самого серця. Все як було передбачено у пророцтві із горщика. І поцілунок, якого Мартін практично не відчув, тому що його обпечені губи були вкриті анальгізуючою плівкою, але який подарував несподіване розуміння: Нелі все одно як він виглядає! Вона кохає просто тому, що він - це він, і щаслива тому що він є.