Оновлення 46

Прокинулась Нела у тій самій палаті яку вони з Мартіном займали під час своєї попередньої лікарняної пригоди. Все, що сталося біля портальної станції, пригадалося їй миттєво: ось енергетичний щит, накладений Відалем, зникає і вона бачить з одного боку від себе елорга з діркою у грудях, а з іншого Мартіна, незрозуміло мертвого чи непритомного, з лицем залитим кров'ю. І відчуває дике бажання бігти відразу до обох, бажання, що розриває свідомість навпіл і від якого є лише один порятунок - непритомність. 
Дівчина різко підвелася у ліжку. Датчики, наліплені на скронях, грудях і животі блимнули індикаторами. 
Мартін, як і минулого разу, займав сусіднє лікувальне місце. А може все пережите наснилося їй, і насправді  нічого не було? Її просто вкусила гризалка чия отрута має здатність впливати на мозок? Але тут Нела помітила деякі відмінності - руку Марса вкривав ледь помітний силовий купол, який раніше не застосовували. А ще у нього на голові не було волосся, а шкіру на обличчі та лівій руці вкривала якась пухка жовто-зелена піна. Довго розмірковувати над побаченим не вийшло - двері роз'їхалися і в палату увійшов вже знайомий Нелі лікар Ліор.
- Лежи, ентаро, лежи, - квапливо сказав він. - Не варто так різко вставати. І взагалі, поки що вставати не варто. Із чоловіком твоїм все гаразд… Буде… Через деякий час… Я сподіваюсь. 
- Відаль загинув, - констатувала Нела.
- Так, на жаль.
- А що Тетяна?
- Не ушкоджена. Була тут, відпустив сьогодні вранці. Пішла залагоджувати справи. Не турбуйся про неї, вона не сама. У вас, виявляється, багато друзів.
- Так, є таке,  - погодилася Нела. - А чому  мене тримають тут? Я ж також не постраждала і у мене є справи.
Так, їй треба було терміново повідомити батькам страшну новину, вияснити, що то був за флаєр і влаштувати похорон.
- Ні, це зараз не твої справи. Ти вагітна, ентара. Не більше декади, але, якщо хочеш зберегти дитину, дотримуйся правил. Ось твої ліки, - лікар поставив на тумбочку невеликий флакон з капсулами, - це заспокійливе для вагітних. Приймай щоранку і перед сном.
Так ось чому вона сприймає все настільки беземоційно! Заспокійливе!
- А Марс? Що з ним?
- Зараз розкажу. 
І дійсно, таїти Ліор нічого не став. Розказав, що на тому флаєрі була не звичайна енергетична зброя, а щось нове, донині невідоме, здатне не лише різати метали і спалювати органіку, але й нищити електроніку, засновану на кристалах. Відаль загинув через те, що в ньому розірвався основний процесор, вміщений в середостіння і випарувалися літанієві імпланти. Мартіну дістався вже послаблений імпульс, але все одно,  ідентифікаційний чіп, вживлений у ліве зап'ястя, рознесло на молекули. Вибух мікроскопічного гаджету пошкодив руку настільки  серйозно, що тепер принц потребує надскладного мікрохірургічного втручання, яке можуть здійснити тільки на Сайгарі. 
- Очі він собі  врятував, прикрившись долонею, - доповідав  лікар.  - Опіки на обличчі не глибокі, за кілька декад загояться, можливо навіть без косметичних ускладнень. Гіпертонічний криз, який знову виник, ми подолали.
- А волосся?
- Волосся взагалі не проблема. Воно  обгоріло дуже нерівномірно, спереду майже під корінь, а рости через стазис, накладений на руку, буде вкрай повільно. Тож ми просто змили його, щоб відростало одночасно по всій голові. Спати Мартін буде ще добу. Болю він не відчуває завдяки анальгізуючим властивостям піни і стазис-полю.
- Навіщо стазис-поле? Воно ж припиняє загоєння.
- Так, - погодився лікар і пояснив, - скріпляти уламки кісток, з'єднувати розірвані нерви та зшивати м'язеві волокна набагато легше по свіжій рані, коли регенерація ще не почалася. Таким чином ми допомагаємо тим, хто буде працювати з його рукою на Сайгарі.
- Гаразд, - зітхнула Нела. - Зараз я напишу на Шарден. І королю треба повідомити.
- На жаль, не напишеш. Портальну станцію знищено. Міжпланетний зв'язок відсутній. Таріон закрито на вліт і на виліт і скільки це триватиме невідомо. Втім, гадаю, на Шардені вже знають, що з вами трапилось. Шарденський консул був тут майже відразу після події, залишив охорону і свої контакти. Можеш зателефонувати йому.
Так Нела і зробила. 
Шеарад Тей підтвердив, що батькові все відомо. Сказав, що слідство йде повним ходом, вони вже знають ім'я нападниці, а її чоловіка і співучасника заарештовано. Відаля випровадити до Зірок можна буде коли завершиться експертиза.  Скільки часу вона триватиме, невідомо. Тип ушкоджень, одержаних елоргом - не звичайний. Жоден експерт з подібним раніше не стикався. Це треба вивчити і зафіксувати, тому що іншого матеріалу для досліджень, скоріш за все, не буде - единий зразок нової зброї було знищено разом із флаєром, а схем та розрахунків за якими виготовлялася та рушниця, поки що не знайдено.
- Одужуй, ентаро, підтримай чоловіка, а решту залиш мені, - сказав консул. - Тут для тебе є листи від родини. Ось, скинув. Якщо захочеш відповісти, надсилай на мій комприс. Наступний зв'язок з Шарденом у нас ввечері, тож передам.
Нела вимкнула свій гаджет і заплющила очі. Про шеарада Тея вона знала тільки те, що він колись служив з її батьком на одному крейсері і був першим помічником командира. Треба розпитати Відаля, нехай подивиться в своїй базі… 
Нела закрила обличчя руками і розплакалася.
Тетяні вона зателефонувала коли трохи заспокоїлася. Жінка не відповідала дуже довго, та все ж таки нарешті екран спалахнув і чорні очі, сповнені сліз, поглянули на заплакану Нелу.
- Нікого бачити не хотіла, - пояснила Тетяна. - Здається, я все життя своє втратила, а ніхто того не розуміє. 
- Я розумію. Бо я теж…
Так вони і сиділи, дивилися одна на одну і плакали, аж поки обом не вистачило сліз.
- Завжди знала, що він піде раніше за мене, але не думала, що так скоро, - нарешті сказала жінка. - хочу випровадити його як годиться.
- Звичайно, - погодилась ентара, - все буде  гідно правлячого роду Дому Шарден.
Тож повідомити про все, що сталося, Нела змогла лише хрещеному. Він знав, що станцію зруйновано, але сподівався, що Нела і Мартін ще до того встигли піти на Сайгар. Костянтин і був першим, хто відвідав їх у лікарні. Приніс одяг для Мартіна, і для Нели прихопив комплект білизни, який вона на Новоріччя залишила в шафі. Це було надзвичайно доречно, адже   рюкзаки їхні і досі були поховані під руїнами портальної станції. Хрещений розповів Нелі, що  міжпланетний перехід на момент руйнування стояв на перезагрузці, людей в ньому не було. А от працівників станції завалило, хоча з під завалів всіх дістали живими. Декому навіть вдалося  вилізти неушкодженим, і серед них - Ламарі, яка  саме прийшла на роботу, коли на дах впала вежа.