Оновлення 44

Переночували Нела і Мартін у хрещеного. На ранок Відаль з Тетяною чекали на них у флаєрі. Тетяна вирішила провести нареченого аж до переходу. 
Час ще був і Мартін запропонував оглянути парк, який вважався однією з пам'яток таріонського садового мистецтва. Тут було надзвичайно мальовничо, тож ідею підтримали. Рюкзаки залишили на станції, а самі попрямували до водойми посеред якої струменів високий фонтан.
- Давайте  посидимо біля озера, тут так гарно, – запропонувала Нела, коли вони підійшли до невеликого майданчика на якому були встановлені садові меблі і ліхтарі з металу - ажурні, неначе мереживні, справжній витвір ковальського мистецтва. Ентара облюбувала  невелику альтанку з лавою всередині і рушила до неї. - Я б морозива з'їла. З томатним соком. Так чомусь закортіло, просто стриму немає.
- Морозива і соку? - одразу озвався принц. - Сідай.  Зараз принесу.
Чудернацьке поєднання забаганок його не здивувало. Це ж Сніжинка. Вона непередбачувана! По дорозі він бачив кафе-автомат де можна було знайти все бажане. Відаль і Тетяна всілися поруч з Нелою. 
- Нело, а ти, часом, не вагітна, якщо так кортить чогось незвичайного? - запитала Тетяна.
- Ні, це зараз неможливо. В лікарні мені припинили овуляцію, щоб не було кровотеч. 
- Так надовго? - здивовано перепитала Тетяна. -  Часу відтоді скільки минуло?
- Ой! - Нела притисла долоню до губ. Вона і не помітила, що термін дії гормону давно вже збіг. Вони разом з Марсом не помітили.
Низько-низько, над самісінькими кронами, повз них промайнув легкий флаєр. Повернувся і почав кружляти над майданчиком, ледь не зачіпаючи віти дерев. Він що, здурів, таке чинити? А раптом перечепиться? Чи виглядає кого на доріжках? Так!  І напевно вже знайшов кого шукав, бо з довгого ствола, закріпленого на корпусі, раптом вирвався ледь помітний енергетичний промінь. Зелене листя, зрізане променем, посипалося на ажурний дах кованої альтанки. Відаль різко скочив на ноги. 
- Сидіть тут! - крикнув жінкам і вибіг на відкритий простір.
Тетяна було рвонула за ним, але Нела, яка з дитинства була навчена беззастережно  підкорятися наказам охоронця, міцно вчепилася в неї і не дозволила зрушити з місця. За мить альтанку і обох жінок огорнуло захисне поле, згенероване елоргом. А в руці Відаля вже набирав силу яскравий фаербол. І вчасно. Бо літалка-нападниця розвернулася і рушила прямісінько на нього. 
Мартін звернув увагу на дивні маневри флаєра, коли повертався з морозивом. У першу секунду принц здивувався, майнула думка, що машина, мабуть, втратила керування. Але тут побачив Відаля і помітив як, трохи збоку від нього, спалахнув енергетичний імпульс. В кованій огорожі, що йшла навколо озера, утворилася величезна дірка.  Метал щез в одну мить, наче випарувався.
На планеті, де будь-яка зброя знаходиться під категоричною забороною, з флаєра палили по елоргу! 
Щоправда і Відаль не залишився в боргу - розмахнувся і поцілив фаерболом прямісінько в ліву дюзу нападника, закрутивши того дзигою навколо власної осі. 
Від несподіванки Мартін на якусь мить оторопів. Маса думок одночасно пронеслася в його голові. Якщо бойовий елорг генерує згусток плазми, це не жарти - йдеться про його життя, або життя тих, кого він охороняє. Отже це… замах? А там Нела! Принц зірвався з місця і кинувся на допомогу Відалю. 
Флаєр, тим часом, набирав висоту і уповільнював обертання. Терориста попадання явно розлютило - тепер він тиснув на  гашетку безупинно, випускаючи смертоносний промінь куди попало. Листя на деревах горіло і тріщало, відзначаючи його шлях. А потім, несподівано,  промінь перетнув вежу портального зв'язку, перерізавши її навпіл. Величезна металева споруда  простояла ще кілька секунд, потім повільно нахилилася і її верхівка, на якій розміщувалося обладнання, що саме і забезпечувало портальні переміщення, обрушилася на дах станції. В одну мить Таріон позбувся  і міжсвітового  зв'язку і міжпланетного транспортного сполучення. 
Мартін чув гуркіт, але озирнутися і подивитися, що відбувається за спиною, не міг. Він мчав на допомогу Відалю і розумів, що не встигає. Разючий промінь невпинно наближався до кібера. Тим часом в долоні елорга сформувався другий фаербол. Це ж скільки в ньому ментальної сили, якщо вже другий плазмоїд генерує? От тільки марно це все, бо закинути заряд на таку висоту, як злетів флаєр, не здатний ні кібер, ні звичайна людина. "Хіба що порталом його перемістити…" - майнула думка.
Дешевий флаєр харідійського виробництва, який зараз атакував Відаля, Мартін знав як свої п'ять пальців. Саме на такому він вчився в дитинстві літати.  Його кабіну  він пам'ятав з найменшими подробицями…  Принц зупинився, не добігши до мети кількох десятків метрів, прикрив очі долонею, щоб уникнути наслідків можливого спалаху і, відкривши портал, запустив згенерований Відалем сгусток всередину флаєра. 
І в цю ж мить імпульс смертоносної енергії вдарив елорга у груди. Перед тим як згаснути, промінь ще встиг відбитися від поверхні озера  і цвіркнув по обличчю Мартіна.  
Як підбитий флаєр падав на портальну станцію, завершуючи руйнування, розпочаті вежею, принц вже не бачив. 

Відаль. Скорбота.

***

Вітаю вас, любі читачі. 

Рада всім вам - і старим друзям, і тим, хто завітав до мене вперше. Сподіваюсь вам цікаво спостерігати за пригодами героїв, тож запрошую поділитися  своїми враженнями у коментарях. Якщо вам подобається те, що ви читаєте, мені буде надзвичайно приємно бачити ваші вподобайки. Також запрошую підписатися на автора, щоби бути вкурсі всіх новинок.

                                                        З повагою, Єва Ромік.