Оновлення 37

Лікарняний день виявився надзвичайно насиченим і складався переважно з процедур і телефонних розмов, хоча й без візитів не обійшлося. Відаль, як відомо, прилетів сам, а от до Варра зателефонувала Нела. Хрещений все одно дізнається, що Мартін потрапив у лікарню, сказала вона, а з повним розумінням картини йому буде спокійніше. Марс бурчав, що не варто смикати старого, але насправді був неабияк задоволений її турботою. Зрозуміло, Костянтин одразу ж забажав приїхати і пересвідчитися на власні очі, що з Мартіном усе гаразд. А тут і Відаль нагодився. Вони вчотирьох дуже приємно посиділи. А потім хрещений запросив Відаля до себе, бо було зрозуміло, що елорг затримається в столиці на весь той час, що Нела перебуватиме в лікарні.

На цьому візити не закінчилися. Несподівано про зустріч попросила Віола Харіді, харідійський консул на Таріоні, дочка когось із старших принців, а от кого саме — Марс не пам’ятав. Він узагалі ледь пригадав племінницю, яка й відразу була чи не на десять років старша за нього, а після Аймір-переходу відірвалася у віці назавжди. Візит консула був суто діловий, інспірований з Дамаріса, і дама цього не приховувала.

— Його величність доручив мені наглядати за вашою родиною весь час, поки ви перебуватимете на Таріоні, — повідомила вона. І видно було, що доручення це аж ніяк її не радує. Неприємна особа. Добре хоч надовго не затрималась.

Не обійшлося і без несподіванок. Марс саме розмовляв із Грегором, коли раптом пролунав пріоритетний виклик. Розмову було перервано, а на екрані замість заклопотаного археолога з’явився Його величність Олександр Дванадцятий.

— Скажи мені, Мартіне, чому про твої негаразди я змушений дізнаватися не від тебе, а від тара сусіднього Дому?! — запитав він, грізно дивлячись на сина. — Чому Шарді знає, що ти в лікарні, та ще й із таким важким діагнозом, а я — ні?!

Нела від подиву, та й від несподіванки, ледь не випустила з рук власний комприс — вона, сидячи на своєму ліжку, саме збиралася трохи попрацювати. От і що можна відповісти на такий закид? Але Мартін був, вочевидь, неабияк тренований, тому що знайшовся відразу:

— Може, у нього розвідка краще працює? — припустив він.

— Дитина в нього розумніша, — буркнув у відповідь король, — розповідає все батькові вчасно.

А потім ошелешив:

— Можеш повертатися на Дамаріс. Усі покарання скасовано. Нагороду за Аймір-перехід одержиш відразу після повернення. І робота для тебе знайдеться. Сподіваюсь, Лев підшукає щось підходяще у своєму відомстві.

Нела аж подих затаїла. Король не міг бачити її і напевне вважав, що вони з сином знаходяться наодинці. Сама вона дивилася на Його величність зі зворотного боку екрана. Дивилася і думала: «Він що, сподівається таким чином посприяти одужанню Марса? Невже не розуміє, що ця пропозиція вщент руйнує його налагоджене життя?» Ох, Зорі, хоч би Мартін не розлютився від подібної батьківської турботи. Бо знову підскочить тиск, а воно їм треба?

Мартін мовчав доволі довго. Потім нарешті сказав:

— Дякую, Ваша величносте. Я неодмінно відвідаю Дім Харіді, але наразі в мене є невиконані зобов’язання перед Домами Сайгар і Шарден.

— Твій контракт з Колискою дійсний лише до Новоріччя, нічого не станеться, якщо ти вже завтра попередиш їх про свою відставку. Шарді також не має до тебе жодних претензій, навпаки, виразив подяку за допомогу Арнель і задоволення вашими відносинами.

«То хіба через це треба Марса відкликати?» — думала Нела. Вона знала, що батько не причетний до рішення Олександра, бо лише пів години тому отримала листа, де Фернан писав про свою вдячність до зятя і запрошував Мартіна прибути разом із Нелою на Шарден, щоб особисто засвідчити її майбутню вагітність. Ох, добре, що вона встигла показати того листа Марсові. Тепер хоч жодних непорозумінь не виникне через непередбачувані королівські забаганки.

— Військова кар’єра у моєму стані більше неможлива, — відповів батькові принц. — І я не маю наміру жити на Дамарісі.

— Тобто як — не маєш наміру? — здивувався король. Вочевидь подібний варіант розвитку подій, якщо й приходив йому в голову, то далеко не в першу чергу.

— Заради виконання умов шлюбного контракту мені б хотілося перебувати поряд з Арнель і дитиною на Шардені.

— Щось не пригадую такого пункту в контракті.

Так, дійсно, там наголошувалося навпаки — що подружжю не обов’язково мешкати разом.

— Це моє особисте бажання, — спокійно пояснив принц. — Арнель, у тебе є заперечення?

Його величність вдруге не зміг стримати здивування — він дійсно не здогадувався, що ентара знаходиться поруч з чоловіком.

— Ні, це бажання для мене цілком зрозуміле, — відповіла Нела.

— Отже, можна його задовольнити, — підбив підсумок Марс. І стало зрозуміло, що він жодним чином не поступиться батькові.

— Гаразд, — погодився король. — Не знав, що ти бажаєш стати безкоштовним додатком до дружини, яка по положенню вища за тебе. Сподіваюсь, ти не пошкодуєш про це.

Звичайно ж, своїми словами Його величність хотів дошкулити непокірному синові. Натомість спонукав до роздумів.

Рід Харіді вибився з простолюду приблизно тисячу років тому за допомогою мезальянсу, заснованому, на жаль, не на коханні. Якби Харід кохав свою Дамаріс, скількох помилок можна було б уникнути, вважав Мартін. Рід першої королеви, один з найдавніших на Таріоні, не був би поглинений і принижений простолюдинами, до яких належав перший король. І тоді, можливо, правляча родина зберегла б надбання, що походили від давніх ентарів. А так перевага сімейних цінностей у королівському роді була не просто знехтувана — зневага до сім’ї увійшла в традицію.

Зовнішнє оформлення — так! Тут усе мало бути бездоганним. Подружні стосунки підтверджувалися офіційно, а от чи існують вони насправді — нікого не цікавило. Дітей, якщо ти в шлюбі, можна було «клепати» скільки завгодно і з ким попало — головне, домовитися з дружиною про їх визнання. Сиріт же всиновлювати ніхто не поспішав, бо офіційно вони належали до іншого роду.