Оновлення 35

Свідомості Мартін не втратив, але ментальний імпульс без підтримки техніки дався йому вкрай важко - принц миттєво позбувся фізичних сил, і не міг не те що підвестися, а навіть повіки підняти від слабкості. Ще й Арнель придавила його зверху, не легенька все ж вона. Проте довго лежати не довелось. Він чув, що до них з усіх боків поспішають люди. 
"Хлопець і дівчина, на сходах біля поліклінічного відділу, - лунав чийсь гучний голос, - схоже на спонтанний перехід. Перевозку сюди. Для обох!"
- Допоможіть їй,  - видавив із себе принц. - Її вкусила гризалка.
І відразу відчув полегшення - дівчину з його спини зняли, а гуркіт коліщаток звичайної, не антигравітаційної, каталки засвідчив, що її кудись повезли. От безодня! У них же також електроніка не працює!
- Мені треба з нею, - сіпнувся Мартін, - це моя дружина.
- Гаразд, гаразд, - заспокоїв його той самий голос, що викликав перевозку, - її повезли у детокс-відділення. Розберемося, що з тобою, тоді зустрінетесь. Мене звати лікар Ліор, я лікуватиму вас обох.
Принцу допомогли піднятися і всадили у мобільне крісло. При цьому голову йому закинули назад, а під шию підклали фіксатор. Доки крісло рухалось, володар низького голосу йшов поруч.
- Це перший твій перехід? - розпитував він.
- Так. 
- Схоже, хлопче, у тебе гіпертонічний криз. Давно хворієш?
- Ні, раніше не хворів. - Як не дивно, поруч із лікарем Мартінові трохи попустило, в голові вже гупало не так сильно і з'явилася впевненість, що тепер все буде добре. - Я маринку подолав заради переходу. Військову.
- Ого! То ти військовий порталіст? І відмовився від кар'єри заради дружини?- в голосі лікаря почулося не лише здивування, але й повага. Так, дійсно повага, бо Мартіна раптом огорнуло ароматом найдорожчої кави.
- Був колись, - не втаїв він правди. - Тепер це не має значення,  кар'єру закінчено. 
Тим часом вони досягли мети, вочевидь, приймального відділення.   Там одразу ж Мартінові до рота всунули якусь трубочку.
- Пий, - звелів лікар, - це найкращі ліки для порталістів.
"Ліки" виявилися звичайнісіньким апельсиновим соком, але подіяли миттєво - після кількох ковтків Мартін  нарешті зміг розплющити очі. Вся його майка  спереду була просочена кров'ю. Йому допомогли зняти забруднений одяг, лице і груди протерли вологою серветкою, а у носові ходи запхали якусь губку. Дихати через неї було доволі важко, але кровотеча  відразу ж припинилася. Тим часом на плече почепили широку пов'язку, яка почала стискати руку чимдалі тим дужче. Манжетка була приєднана до чудернацького пристрою з довгою шкалою, а повітря у неї нагніталося вручну. Принц с подивом оглядав цю диво-техніку, - скільки не мав справу з лікарями, а подібне бачив вперше.
- Під час магнітних збурень ми використовуєм безелектронні пристрої, - пояснив лікар, помітивши його зацікавленість. - За допомогою цього можна виміряти тиск.
- А ти щасливчик, хлопче, - додав він коли пов'язка здулася, випустивши повітря. - Схоже, носова кровотеча врятувала тебе від інсульту. Тиск і зараз надзвичайно високий, а був, напевно, ще більший. Зараз ми прокапаємо все, що необхідно, але все одно доведеться тобі затриматися тут на декілька днів.
Крапельницю Мартінові налаштували теж дивну - звичайний пакет на штативі, без електронного дозатора, ще й з ручним регулятором швидкості введення. Зате, дивлячись на цей чудернацький гаджет, Марс нарешті зрозумів чому саме він зветься крапельницею.
Через деякий час принца перевезли до палати з двома лікувальними місцями. Як сказав лікар, Арнель після детоксу також привезуть сюди. Процедура дезінтоксикації у неї проходить задовільно, анатоксин подіяв, і є надія, що система згортання крові постраждала не дуже сильно. Набагато гірше було б якби вони затрималися з госпіталізацією. Єдине, що через виражену алергічну реакцію їй призначено максимальну дозу антигістамінного, а воно має снодійний ефект, тож поспілкуватися молодятам сьогодні напевне не вдасться. 
Лікар співчував Мартінові і Арнель і був абсолютно щирий,  чим нагадав принцу його загиблого рес-шиара. А таким людям він завжди довіряв. Отже Марс зітхнув з полегкістю і, з почуттям виконаного боргу, поринув у сон.

***