Оновлення 34

У селищного лікаря анатоксину також не знайшлося, хоча діагноз він поставив без всякого аналізатора, лише з опису Мартіна і клінічної картини. Нелу вкусила таріонська піщана гризалка, комаха не сильно розповсюджена, але доволі небезпечна. Марс вгадав - її отрута руйнувала систему згортання крові, через що і виникла кровотеча, і впливала на свідомість. Зазвичай, одного укусу було замало, щоби вбити людину, але і від нього наслідки могли бути дуже неприємними, особливо для млолодих жінок. Чому саме для жінок? Та тому що система згортання після того токсину відновлювалася вкрай повільно, отже критичні дні ставали в цьому плані небезпечними - загрожували сильною кровотечею. 
- Організм дівчини відреагував на отруту дуже бурхливо, зазвичай такого сильного набряку і температури не буває, - лікар, обстежуючи Нелу, виглядав дуже стурбованим. - Тому я б радив вам якнайшвидше дістатися до столичної лікарні. У них і анатоксин є, і детокс значно потужніший за мій. Там і з її жіночим циклом розберуться - просто припинять його на деякий час, щоб не було кровотеч.
До  свого детоксу він підключив Нелу відразу, але показник роботи приладу лікаря не влаштував - токсин руйнував систему згортання швидше ніж апарат розкладав його.
Що ж робити? Як потрапити до столиці? Мартін вийшов на подвір'я і присів на сходинку. Жоден флаєр не здатен зараз піднятися у повітря. І навіть Зоряна Матір не знає коли повітряний рух відновиться. 
Невдовзі і Відаль приєднався до принца.
- Вперше в житті не знаю що робити, - промовив елорг.
Мартін мовчав. Нела питала якось чи вміє він ходити по планеті порталом. А напевне  зміг би, якби вдалося зрушити ментальний блок, що накладає заборону на це! Але як же страшно навіть думати про таке… 
Втім, рішення вже сформувалося. 
- Слухай мене уважно, друже, - рішуче звернувся він до Відаля, - зараз я візьму Нелу і спробую здійснити перехід до столичної лікарні. 
- Хіба у тебе немає маринки? - здивувався елорг. Він, як і Мартін, був військовим пілотом і добре знав як готують людей до цієї роботи.
- Є, але це не суттєво якщо не існує іншого виходу.
- Ти можеш загинути, - нагадав кібер. 
- Сподіваюсь, цього не станеться, - для себе Марс уже все вирішив, - навряд чи маринка б'є міцніше за Аймір-ефект, а його я пережив. В будь-якому випадку, життя Нели для обох Домів набагато цінніше ніж моє. 
Якась рація в словах принца була.
- Я можу чимось допомогти? - запитав Відаль.
- Так. Тільки-но відновиться зв'язок, повідом еріварду все, що сталося, а сам бери менший флаєр і вилітай у столицю. Щоби, в разі чого, Нела не залишалася там сама. Експедицією, за моєї відсутності, нехай керує Грегор, Тетяна допоможе йому. А зараз попередь лікаря, що ми забираємо Нелу і дайте мені трохи часу. Мені необхідно зосередитися.
В голові гупало і стріляло коли він почав детально обмірковувати план дій. Марс знав, що знищення маринки - військової заборони на портальні переміщення по планеті - вкрай небезпечне для нього, але вперто, крок за кроком, уявляв собі, що і як буде робити відкриваючи перехід. Раз-по-раз він подумки проганяв себе крізь уявну блискавку порталу і не припинив своїх вправ навіть коли під носом з'явилася крапля крові.  І лише після того як остаточно переконався, що може зробити все правильно, повернувся до амбулаторії. 
Нела чекала, сидячи  на кушетці. Мартін вмився і присів перед дівчиною навпочіпки, повернувшись спиною.
- Залазь знов  верхи на мене, - сказав. 
Підвівся коли гарячі руки міцно обхопили його за плечі, і уявив сходи столичної лікарні. В дитинстві хрещена регулярно водила його туди на щеплення, тож усі п'ять мармурових сходинок він знав не гірше за свої п'ять пальців. 
Ось перша, нерівна, витерта ногами багатьох поколінь відвідувачів, друга - трохи рівніша, а третя - з щербиною з лівого боку… Імпульс! Перехід! 
Спалах, що виник перед очима, на секунду засліпив Матріна, біла блискавка огорнула його і Нелу так само як колись огортала харідійський винищувач. Марс і з місця не зрушив, а в наступну мить вже падав на ті самі мармурові сходи які так добре пам'ятав.
***