Оновлення 30

- Дивні мешканці живуть в паралельному світі, - відмічав Грегор. -  Якби своїми очима не побачив, то й уявити не міг би подібного. І чорношкірі люди у них є, і блакитні, і  з наростами на голові. Невже там на планетах розселення настільки різняться умови, що й  фенотипи утворились такі несхожі? Чому тоді у нас не так? 
- Можливо тому, що ми освоїли  лише тридцять чотири світи, а у них їх тисячі? І можливо не всі відповідного типу? - припустила Тетяна. - Ми ж у космосі лише тисячу років, а вони, бач, вже й у ті часи мандрували всесвітом.
- Напевно ти маєш рацію, - погодився з нею Грегор. 
- Ще й міжзоряних портальних переміщень у них тоді не було,  - додала Нела. - Замість переходів вони використовували якийсь варп, зрозуміти би, що воно таке… тому й пересувалися між зірками набагато повільніше ніж ми, отже і заселяли не завжди комфортні світи. 
- Напевно віддаленість, ізоляція та місцеві умови и призвели до такої разючої розбіжності у зовнішньому вигляді землян, - зробив висновок Грегор.
- А може ті чорні, і з гребенями на лобі не з Землі походять? - припустив хтось із молоді.
Але йому заперечили свої ж, студенти:
- А звідки б їм тоді взятися? Ясно ж що з Землі колись розповсюдились, як і наші пращури.
- А раптом вони взагалі не люди? 
- Люди. Про чорношкірих точно відомо, що вони на Землі споконвіку мешкали, - сказав Мартін.
Подібні дискуси виникали чи не щовечора.
А от Відаль та  Мартін шукали відповіді на технічні питання, їх антропологія цікавила не дуже. Одному з таких питань - чому земляни, хоч і знали про телепортацію, портальних станцій не будували -  пояснення знайшлося дуже  швидко. 
- На Землі немає літанію, - пригадав хтось зі студентів.
- Так, - підтвердив Мартін, -  про це писав Таріс Першопроходець і підтверджувала Еліна.  
- Отже, вони не мали змоги підсилити перехід, тому він міг діяти лише на близькій відстані, що ми і бачимо в фільмі, - підхопив думку Відаль. 
- А ще мені здалося, що у їхнього телепорту принцип дії зовсім не такий як у нас, - продовжував Мартін. - Для переміщень вони використовують не ментальну енергію, а щось зовсім інше. 
- Напевне на Землі цей принцип всім був добре відомий, тому у фільмі на ньому не зосереджувалися, - припустила Нела. 
- Шкода, а було б цікаво.
- Авжеж, - погодився принц.  
А ще його надзвичайно зацікавило, чи не передивлявся хтось із пращурів Харіді цього фільму в давнину. Бо дизайн харідійських кораблів, яким вони так пишалися, надзвичайно нагадував те, що зобразили творці цього фільму. 
- Невже і це Харіді у землян потягнули? Цікаво, чи взагалі хоч щось самі винайшли? - бідкався принц.
- У людей, які настільки випереджають нас, можна і запозичити щось, - втішала його Тетяна.  -  Їм, напевно не шкода було б, воно ж для них не нове, тисяча років минуло. А уявляєте, чого вони досягли за цей час? От би подивитися! Хотіла б я туди потрапити.
У своєму прагненні Тетяна була не поодинока, король Олександр Дванадцятий теж хотів подивитися на досягнення землян. Але, на відміну від їх чудового кухаря, не власними очима. Цю надзвичайно ризиковану справу він вирішив доручити своєму майбутньому внуку, тій дитині, якої ще не існувало, але на яку Мартін вже чекав.
"Не дозволю! - думав він. - Жодним чином не дозволю спаскудити життя своїй дитині. Нехай в контракті не йдеться про спільне виховання, а до п'яти років дитина має залишатися з матір'ю, я все одно буду поруч. І якщо хлопчик не виявить зацікавленості у тому до чого прагне король, я зможу захистити його інтереси!"
 

Від автора.

Років з десять тому відвідала мене думка: а якби наші  сучасні фантастичні фільми потрапили до справжніх інопланетян, що б вони подумали? Певно вирішили б, що у нас був могутній космічний флот, надзвичайні технології і дивовижні сусіди. І як багато часу знадобилося б їм, щоб розпізнати вигадку? От і уявила я собі ту картину, яку ви щойно прочитали. А ви як вважаєте, могло б таке статися, чи ні? Напишіть про це в коментарях. 

Любі друзі, якщо книга вам подобається, не пошкодуйте зусиль, тицьніть пальчиком у сердечко біля обкладинки. Буду дуже вдячна як за вподобайку, так і за підписку.