Оновлення 24

Гравці зібралися в центрі табору, на тому самому круглому майданчику, на який Нела звернула увагу ще тоді, коли вперше побачила базу згори. Спочатку вона думала, що це влаштовано для флаєрів, але приземлилися вони зовсім не сюди, а на звичайне посадочне гніздо, закріплене в підставі позаду складу. Площадка ж, як пояснив пізніше Мартін, використовувалася для загальних зборів і була невід'ємною частиною будь-якого селища на Таріоні, будь то велике місто чи маленька туристична база.

Учасники гри розмістилися по колу, просто на теплому бетоні. І Нела з Мартіном прилаштувалися поруч з іншими — всілися, підібгавши ноги.

Зірочка являла собою м'ячик з промінчиками в серії всього складених паперових трикутників. Кожному гравцеві відірвати промінчик і виконати все, що належить записане в середині. Завдання були парними і, звісно ж, ніхто не міг знати, що саме йому попадеться і з чим особливо грати. Написано необхідно було тримати в таємниці аж поки ведучий не викличе тебе або того, кому дістався ідентичний промінчик. Виконувалися завдання без зволікання, на очах у всіх.

— Якщо тобі щось не подобається, можеш з кимось поміняти, але тільки один раз і наосліп, — пояснив Мартін правила гри.

Коли ведучий, Грегор, підніс зірочку до них, вона була вже добре пошматована з усіх боків. Всі промінчики, що залишилися, виглядали однаково, тож Нела, довго не роздумуючи, відірвала один. Марс також смикнув перший, що потрапив під руку.

Запропоновано завдання Нелу збентежило, вірніше, видалося недоречним.

«Поцілунок» — було написано на бумажці.

Хіба Мартіну подобається, якщо вона на очах у всьому таборі цілуватися з кимось? Та й сама вона зовсім не мріяла про поцілунок зі сторонньою людиною. Тим більше про перший поцілунок!

Нела кинула оком на чоловіка і помітила, що він теж без ентузіазму роздивляється свій папірець.

— Поміняєшся зі мною? — спитала.

Нехай сам цілується з ким попало, напевне, це буде смішно, навколо ж тільки хлопці, а вона знає, що до хлопців він байдужий.

Він був погоджений, хоча й не без деякого вагання. І ця згода тішила її аж доти, доки вона не роздивилася напис на промінчику Мартіна.

«Поцілунок» — було написано там. Отакої! У подібних випадках мама каже, що від долі не втечеш.

Гра між тим прийшла повним ходом. Пари мастили один одного сметаною, намагаючись із зав'язаними очима нагодувати партнера, були подушками, виховуючи колегу з уявного рингу, і ще витворяли щось таке ж смішне, бо регіт навколо вибухав щохвилини. А Мартін із Нелою розгублено розділилися один на одного. Обоє добре пам'ятали той поцілунок, що так і не відбувся на їхньому весіллі.

«Хіба він захоче мене цілувати після того, як я привселюдно зганьбила його?» — думала Нела.

«Хіба вона захоче взагалі коли-небудь мене цілувати?» — думав Мартін.

Того досвіду, що він отримав на весіллі, йому вистачило на все життя, і він аж ніяк не бажав повторення подібного. Ні, зараз він не відчував в емоціях Нелишої огиди, що так вразила його колись, але ж і лізти до неї з поцілунками не намагалася.

І що робити? Адже завдання виконувати потрібно. Репутація голови експедиції має бути бездоганною навіть у дрібницях: якщо згодився грати — маєш дотримуватися правил. Хлопці знають, що вони з Нелою одружені, і чекають поцілунку як чогось цілковито природного. Недарма ж Грегор підсунув їх обом саме це завдання (а у тому, що приятель так «підсунув», принц чомусь не сумнівався).

— Марсе, твоя черга! — оголосив між тим Грегор.

Ой, Зорі, хоч би не відштовхнула і не скривилась, бо знову він того, напевне, не переживе. А може, схитрувати і відволікти її якось? Як би Пітер вчинив на його місці?

Мартін нахилився до дружини і зашепотів їй на вухо:

— Нело, послухай, я тут подумав… У мене є трохи грошенят. Повністю оплатити імпланти для Анрі я не зможу, але хотів би приєднатися до вас…

Того, що сталося потім, він аж ніяк не очікував. Марс гадав, що Нела просто погодитися на поцілунок, але навіть попросити її не встигнути. Вона поривчасто обійняла його і притиснулася до щоки напіврозкритими губами. І стільки подяки, стільки відвертості було в цій жорсткості, що Мартін, напевно, спалахнув би від сорому за свою маніпуляцію, якби не те блискавичне розуміння, що несподівано вразило його. Сам не тямлячи, що робить, він торкнувся губами її лагідних вуст. Ледь-ледь торкнув, але… відчуття було настільки гострим, настільки несподіваним, що у нього, здається, на мить зупинилося серце.

Перший поцілунок… Дівок із сексобслуги ніхто ніколи не цілує, а дівчата-елорги, його хатні помічниці, — навіть це не секс-послуги. Вони приваблюють лише відсутність неприємних відчуттів. Контакт із ними нагадує медичну процедуру. А тут… кохання? Ні, не просто кохання, а те, у що не вірити нікого на Дамарісі, зате чекають усі на Таріоні та Сайгарі — здобуття свого вайдорі, судженої.

Нела сидіти бліда, приголомшена, торкається вуст довгими витонченими пальцями. Теж зрозуміла? Чи на Шардені в це також не вірять? А збоку долинає насмішкуватий голос Грегора:

— Е ні, так не годиться! Цілкуйтеся по-справжньому!

— По-справжньому ми будемо цільуватися тільки для себе і не публічно, — відповів Мартін. — Завдання виконано, тепер у мене є інші справи. Всім веселої гри. Нело, ти зі мною?

— У-у-у, — розчароване виття долинуло з усіх боків. Воно й зрозуміло: глядачі розраховували на більш пікантне видовище.

Він підвівся і простягнув руку, знав чомусь, що вона також хоче піти і побути наодинці з собою. Провів її аж до кімнати, а потім сидів у себе і думав.

Що робити? Як діяти, щоб не зруйнувати те, що так несподівано відкрилося в серці? І як відродити те, що колись палахкотіло в душі Нели і так чарівно пахло весняними квітами? Він вважав, що йому допоможе маніпуляція? От дурень! Чужі відносини взяв за приклад! І чому він взагалі вирішив, що взаємні поступки Вести і Пітера — це результат маніпуляції? А може, саме так і виглядає справжнє кохання?