Оновлення 18

Легкокрилим птахом піднявся Мартін з майданчика. Як же він любив це почуття польоту! Зорі свідки, нічого приємнішого у своєму житті він не відав. І як же рідко останнім часом припадало йому віддатися улюбленій справі! На Сайгарі у принца не було особистого флаєра: за потреби він користувався або посольською машиною, або літалкою сестри, а це зовсім не те. Крім того, Сайгар був густонаселеною планетою, його небо над великими містами було досить щільно забите транспортом. Інша річ — Таріон. Тут населення — всього трохи більше двох мільйонів. У столиці мешкають менше двохсот тисяч, а інших великих міст на планеті немає. Нова Колиска, куди вони прямують, налічує всього 1723 мешканці і вважається великим населеним пунктом. У таріонському небі флаєр зустрінеш нечасто. Простір — і чиста радість від польоту!

Відаль, як прив’язаний, слідує за ними. Елорг, і цим усе сказано. Взяв до уваги дистанцію і не відхиляється ані на сантиметр. Ще й розуміє керівника з півслова. З такою командою працювати — саме задоволення!

Тетяна здивувала. Не чекав Мартін від неї подібної спритності. Здається, Руїсова сестричка вирішила привласнити шарденського елорга. То й нехай собі — жінка вона доросла, вільна, зобов’язаннями не обтяжена. Та й Відаль нічого не мав проти її уваги: он як живенько у флаєр слідом за нею поскакав! Тут аби тільки Нела не приревнувала, Відаль же для неї наче дядечко, з самого народження вона вважає його своїм.

Ентара ніби думки чоловіка почула:

— Відаль сподобався Тетяні, ти помітив? Хто вона? Ти її добре знаєш? Не хочу, щоб його образили.

— Старша сестра Анхеля, економіст, працює у столиці. Має двох дорослих дітей. Чоловік теж був, але втік років п’ятнадцять тому — знайшов собі іншу, молодшу. Через деякий час намагався повернутися, та вона не пустила — горда дуже, як усі Руїси. Знайомі ми з нею майже тридцять років… чи як там рахувати. Анхель вперше взяв мене в експедицію, коли мені було тринадцять, ось тоді і познайомилися. Вона на той час уже кілька років для нас куховарила, кожну свою відпустку в експедиції проводила. Потім вийшла заміж, малечу ростила. Після розлучення знову до нас повернулася, так і продовжує досі. Ставиться до нас, як до дітей, каже, що наші здорові шлунки — це її внесок у таріонську археологію.

— О-о, тоді вони точно порозуміються з Відалем. Кулінарія — це ж його хобі!

— Не думаю, що вона збирається його ображати. Скоріш за все — візьме під опіку, як усіх нас. Тобто вже взяла.

Тема вичерпалася, але пауза у розмові була недовгою. Нела поставила наступне запитання:

— А хто пограбував безпілотник з харчами?

— Цікаве питання! Вважається, що цим промишляють жителі Вільних Островів — є на Таріоні така місцевість на північному континенті. Хоча я особисто в це не вірю: на гарячому їх жодного разу не спіймали. Справа в тім, що до Великого Відходу на тих Островах мешкали пращури Вільного Дракона, а тепер живуть геть інші люди. Однак, репутація колишніх Вільних не на користь нинішнім мешканцям регіону. Але звинувачувати їх не можна. А взагалі, чинити таке може хто завгодно. Серед таріонців є багато стихійних порталістів, і заборони на переміщення немає.

Індивідуальні переходи поза портальними станціями були заборонені на всіх планетах розселення. Вважалося, що іншого транспорту всюди вистачає, тож впливати зайвий раз на ментальне поле планет недоречно. Там порталісти працювали лише на станціях або у космосі. А ось на Таріоні шанували традиції. Древні ж ходили вільно з острова на острів? То й нащадкам забороняти цього не можна. От і не забороняли.

— Гадаю, це підлітки так розважаються. Дорослі не стали б їсти цукерки прямо на місці злочину.

— Марсе, а ти сам пробував колись так ходити? Я маю на увазі — не в космосі і без транспортного засобу? — запитала дівчина. При цьому Мартіна буквально затопило хвилею її яскравого апельсинового азарту. Ось тобі й принцеса-сніжинка! Зовні — іній, всередині — вулкан.

— Ні, — засміявся він, — військовим це категорично заборонено. У підлітковому віці я не знав, що можу працювати з переходом, та й інтереси у мене тоді були інакші, а в академії з перших днів маринку на це в підсвідомість вбивають. Я недостатньо безрозсудний, щоб порушувати такий блок заради простої цікавості, адже в процесі можна й мізків позбутися. Я навіть на винищувачі ніколи не відкривав портал в атмосфері — тільки в космосі.

Дівчина задоволено зітхнула, і Мартін наважився поставити своє запитання. Може, у відповідь на його відвертість і сама не стане таїтися?

— Нело, а скажи, звідки в тебе така схильність до земних мов? І ще мені дуже цікаво, як ти познайомилася з Анхелем.

Схоже, вона й не збиралася нічого приховувати — аромат свіжого грозового вітру повідомив про це володарю емпатичного дару:

— У дитинстві в мене була книжка земною мовою, озвучена, з дуже гарними рухливими малюнками. Біля кожної картинки — літера (то земляни так називають письмові знаки), а ще віршики, пісеньки, загадки. «Абетка» називалася. Я так любила її, що гралася щодня. Електроніка в ній летіла регулярно — Відаль чи не щоночі лагодив. До трьох років я вже знала всі пісеньки та віршики з неї. А в чотири літери раптом склалися в слова, і я зрозуміла, що не тільки пам’ятаю багато земних назв, але й можу їх прочитати. Отак і пішло. А з Руїсом ти мене познайомив.

— Я-а?!! — хризолітові очі абсолютно круглої форми втупилися в Нелу з величезним подивом. — Ти нічого не плутаєш?

Але пояснення прийшло відразу:

— Він же був твоїм другом! Я написала йому, він знайшов час відповісти, розповів про ваше спільне захоплення і навіть запросив взяти участь у розкопках.

— Та невже? І скільки ж тобі тоді було?

— П’ятнадцять. На Огасі я опинилася випадково — у покарання за розбитий флаєр. А мала бути в цей час на Таріоні, у тридцять четвертій експедиції.

Оце викрутаси долі! Подібного Мартін аж ніяк не очікував. Це що ж могло б статися, вийди він із Аймір-переходу на таріонській орбіті? Таріон хоч і не має стратегічного значення, але вважається спільною власністю всіх Домів і ще з часів війни охороняється краще за будь-які скарби всесвіту. Автоматика не дозволила б невідомому винищувачу навіть наблизитися до його атмосфери. Завалили б без роздумів — і лише потім стали б розбиратися, що за дурень порушив захисну сітку материнської планети.