Оновлення 18

Легкокрилим птахом піднявся Мартін з майданчика. Як же він любив це почуття польоту! Зорі у свідки, нічого приємнішого у своєму житті він не відав. І як же рідко останнім часом припадало йому віддатися улюбленій справі! На Сайгарі у принца не було особистого флаєра, за потреби він користувався або посольською машиною, або літалкою сестри, а це зовсім не те. Крім того, Сайгар був густонаселеною планетою, його небо над великими містами було досить щільно забите транспортом. Інша річ Таріон. Тут населення - всього трохи більше двох мільйонів. У столиці мешкають менше двохсот тисяч, а інших великих міст на планеті немає. Нова Колиска, куди вони прямують, налічує всього 1723 мешканці і вважається великим населеним пунктом. В таріонському небі флаєр зустрінеш не часто. Простір і чиста радість від польоту!
Відаль, як прив'язаний, слідує за ними. Елорг, і цим все сказано. Взяв до уваги дистанцію і  не відхилиться а ні на сантиметр. Ще й розуміє керівника з півслова. З такою командою працювати - одне задоволення! 
Тетяна здивувала. Не чекав Мартін від неї подібної спритності. Здається, Руїсова сестричка вирішила привласнити шарденського елорга. То й нехай собі, жінка вона доросла, вільна, зобов'язаннями не обтяжена. Та й Відаль нічого не мав проти її уваги, он як живенько у флаєр слідом за нею поскакав! Тут аби тільки Нела не приревнувала, Відаль же для неї наче дядечко, з самого народження вона вважає його своїм. 
Ентара ніби думки чоловіка почула:
- Відаль сподобався Тетяні, ти помітив? Хто вона? Ти її добре знаєш? Не хочу, щоб його образили.
- Старша сестра Анхеля, економіст, працює у столиці. Має двох дорослих дітей. Чоловік теж був, але втік років п'ятнадцять тому, знайшов собі іншу, молодшу. Через деякий час намагався повернутися, та вона не пустила - горда дуже, як усі Руїси. Знайомі ми з нею майже тридцять років, чи як там рахувати... Анхель вперше взяв мене в експедицію, коли мені було тринадцять, от тоді і познайомилися. Вона на той час уже кілька років для нас куховарила, кожну свою відпустку в експедиції проводила. Потім вийшла заміж, малечу ростила. Після розлучення знову до нас повернулася, так і продовжує досі. Ставиться до нас, як до дітей, каже, що наші здорові шлунки – це її внесок у таріонську археологію.
- О-о, тоді вони точно порозуміються з Відалем. Кулінарія це ж його хобі!
- Не думаю, що вона збирається його ображати,  скоріш за все, візьме під опіку, як усіх нас. Тобто, вже взяла.
Тема вичерпалася, але пауза у розмові була недовгою. Нела поставила наступне запитання. 
- А хто пограбував безпілотник?
- Цікаве питання! Вважається, що цим промишляють жителі Вільних Островів, є на таріоні така місцевість на північному континенті. Хоча я особисто в це не вірю - на гарячому їх жодного разу не спіймали. Справа в тім, що до Великого Відходу на тих Островах мешкали пращури Вільного Дракона, а тепер живуть геть інші люди. Репутація колишніх Вільних не на користь нинішнім мешканцям регіону. Але  звинувачувати їх не можна. А взагалі, чинити таке може хто завгодно. Серед таріонців є багато стихійних порталістів і заборони на переміщення немає. 
Індивідуальні переходи поза портальними станціями були заборонені на всіх планетах розселення. Вважалося, що і іншого транспорту всюди вистачає, тож впливати зайвий раз на ментальне поле планет недоречно. Там порталісти працювали лише на станціях або у космосі. А ось на Таріоні шанували традиції. Древні ж  ходили вільно з острова на острів? То й їх нащадкам забороняти цього не можна. От і не забороняли.
- Гадаю, це підлітки так розважаються. Дорослі не стали б їсти цукерки прямо на місці злочину.
- Марсе, а ти сам пробував колись так ходити? Я маю на увазі - не в космосі і без транспортного засобу? - запитала дівчина. При цьому Мартіна буквально затопило хвилею її яскравого апельсинового азарту. Ось тобі і принцеса-сніжинка! Зовні – іній, усередині – вулкан!
- Ні, - засміявся він, - військовим це категорично заборонено. В підлітковому віці я не знав, що можу працювати з переходом, та й інтереси у мене тоді були інакші, а в академії з перших днів маринку на це в підсвідомість вбивають. Я недостатньо безрозсудний, щоб порушувати такий блок заради простої цікавості, адже в процесі можна і мізків позбутися. Я навіть на винищувачі ніколи не відкривав портал в атмосфері, тільки в космосі.
Дівчина задоволено зітхнула і Мартін наважився поставити своє запитання. Може, у відповідь на його відвертість, і сама не стане таїтися?
- Нела, а скажи, звідки у тебе така схильність до земних мов? І ще мені дуже цікаво як ти познайомилася з Анхелем.
Схоже вона і не збиралась нічого приховувати - аромат свіжого грозового вітру повідомив це володарю емпатичного дару:
- В дитинстві у мене була книжка на земній мові, озвучена, з дуже гарними рухливими малюнками. Біля кожної картинки - літера, то земляни так називають письмові знаки, а ще віршики, пісеньки, загадки. "Абетка" називалася. Я так любила її, що гралася щодня. Електроніка в ній летіла регулярно, Відаль чи не щоночі лагодив. До трьох років я вже знала всі пісеньки та віршики із неї. А в чотири літери раптом склалися в слова, і я зрозуміла, що не тільки пам'ятаю багато земних назв, але й можу їх прочитати. Отак і пішло. А з Руїсом ти мене познайомив.
- Я-а?!! - хризолітові очі абсолютно круглої форми втупилися у Нелу з величезним подивом. - Ти нічого не плутаєш?
Але пояснення прийшло відразу:
- Він же був твоїм другом! Я написала йому, він знайшов час відповісти, розказав про ваше спільне захоплення і навіть запросив взяти участь у розкопках.
- Та невже? І скільки тобі тоді було?
- П'ятнадцять. На Огасі я опинилася випадково, в покарання за розбитий флаєр. А мала бути в цей час на Таріоні, у тридцять четвертій експедиції. 
Отакі викрутаси долі! Подібного Мартін аж ніяк не очікував. Це що ж було б, вийди він із Аймір-переходу на таріонській орбіті? Таріон, хоч і не має стратегічного значення, але вважається спільною власністю всіх Домів і ще з часів війни охороняється краще за будь-які скарби всесвіту. Автоматика не дозволила би невідомому винищувачу навіть наблизитися до  його атмосфери. Завалили б без роздумів і лише потім стали б розбиратися, що за дурень порушив захисну сітку  материнської планети.