Оновлення 13

Нелу теж пригостили заспокійливим — і, здається, перестаралися. Вже одягнена й зачесана, в очікуванні призначеної години, вона мало не заснула, сидячи на дивані. Їй терміново принесли міцної кави, а потім повели до ритуальної зали.

Мартін — дуже блідий, дуже спокійний і дуже гарний — уже чекав на неї там. У білому мундирі із золотою окантовкою він виглядав чудово (мундир був його власний; яким чином зберігся і де його відкопали через п’ятнадцять років — незрозуміло, але доставили разом з іншими речами). Запрошені журналісти бігали навколо принца, фотографуючи його з усіх боків. Старалися наввипередки, адже не кожному щастить зробити перші знімки людини з минулого.

Якби Нела увійшла до зали одна, її ніхто б і не помітив. Але вона з’явилася у супроводі батька, Рентара, Сонати і елорга-вихователя. Уся її сім’я, окрім матері, була тут. Ой ні, ось і мати є — дивиться з екрана.

І чому тар не взяв Ерідан з собою? Була б Мартінові хоч якась підтримка — вона ж до нього завжди ставилася приязно. Бо нікому він тут насправді не потрібний: ні шарденцям, ні харідійцям. Недарма ж у такий день поряд з ним немає нікого, лише батько, котрому все одно на свою сімнадцяту дитину. І з боку короля це зовсім не удавана байдужість — воно завжди так було, тепер принц це добре розумів. Не потішила короля нетривіальна знахідка шарденців. Та й решта сім’ї, схоже, не надто зраділа поверненню молодшого принца, бо ніхто не поспішив стиснути знайденого брата в обіймах. Жоден із шістнадцяти братів та сестер не з’явився на його безглузде весілля. Ніхто не забажав навіть побачити його після п’ятнадцяти років відсутності. Жоден не спробував вийти на зв’язок, як це зробила тара Ерідан. І Веста також не схотіла…

Журналісти миттю розбіглися по кутках і розчинилися у напівтемряві величезної зали.

Мартін стояв і дивився на Нелу. Тепер його думки текли неспішно, реальність він сприймав трохи відсторонено і беземоційно, проте набагато об’єктивніше, ніж напередодні.

А вона і справді була дуже юною, ще по-підлітковому незграбною, але зовсім не такою вже страшною, як йому здалося під час першої зустрічі. Срібна сукня — в тон очам — дуже пасувала їй, а перлинно-біла вуаль, накинута на голову, приховала нерівномірно пігментоване волосся і дозволила уявити, якою вона стане, коли її кучері набудуть характерної шарденської білизни. Мабуть, з такою дружиною Мартін міг би змиритися, якби вона теж була не проти. Але від неї більше не пахло весняним садом. Навпаки, коли Нела наблизилася, на Мартіна повіяло гіркотою, міцнішою за пекучий таріонський перець. Принцу буквально обпалило рота. І не мало значення, що все це відбувається лише в його уяві. Він добре знав почуття, що породжує подібну асоціацію: розчарування, гірке розчарування на межі болю — тому що сам відчув подібне не далі як учора, після слів батька, які зруйнували його і так нестійку віру в те, що він у цьому світі хоч комусь потрібний.

Укладання шлюбного договору — це не зовсім те саме, що шлюб, підтверджений у храмі, хоча і той, і інший мають однакову юридичну силу. Шлюбний контракт можна анулювати, якщо одна зі сторін не виконує своїх зобов’язань. Але тоді ганьба лягає на весь Дім, винний у порушенні. Ні шарденська сторона, ні харідійська цього не прагнули. І хоча Мартін і Нела не бажали вступати в шлюбний союз, контракт вони підтвердили: Нела — заради Дому Шарден, а Мартін — тому що не мав достатньо сили протистояти батькові.

Як результат укладеного правочину, Мартін отримав шлюбну позначку на ідентифікаційний чіп — підтвердження відразу ж прийшло йому на комприс. Нела ж поки що залишилася без позначки — чіп з усіма особистими даними вона мала отримати лише за чотири роки, у день свого повноліття.

***

Все обійшлося. У короля Олександра відлягло від серця. Він узяв келих і повернувся до свого колеги. Той теж більше не очікував жодних сюрпризів. А дарма! Бо молодих знову оточили репортери і фотографи. (І хто тільки вигадав, що обслуговувати подібні заходи повинні лише генетичні люди? З автоматикою або елоргами було б набагато простіше!). Головний скандал дня був ще попереду — і, звичайно ж, у центрі його знову опинився Мартін. Тому що не треба було реагувати на прохання журналістів, які побажали сфотографувати перший поцілунок наречених. І, звичайно ж, варто було звернути увагу на протест Арнель, яким би слабким він не був.

Досі Мартінові ніколи не доводилося стикатися з таким почуттям, як огида до себе коханого. Дружина продемонструвала його в повному обсязі: коли принц нахилився, щоб поцілувати її, вона вивергла на його мундир усю ту каву, що випила перед церемонією. Журналісти із задоволенням зафіксували цей пікантний момент.

Доля — велика жартівниця. З того дня дороги Мартіна та Нели завжди йшли паралельно, дуже близько одна до одної. Незабаром вони обидвоє опинилися на Сайгарі, у Колисці мудріших: принц — на історичному факультеті, ентара — на факультеті мовознавства. І, незважаючи на те, що Нела успішно співпрацювала з істориками, з Мартіном вони жодного разу не перетиналися. Аж поки Анхель Руїс не потрапив у авіакатастрофу.