Оновлення 12

Солдафонська витівка Мартіна не вразила би Фернана (чого він тільки не бачив за роки своєї служби!), якби не йшлося про його дочку. І все ж пороти гарячку він не хотів, тому перший крок дозволив зробити своєму колезі. Про те, що сталося, вони з Олександром дізналися із розповіді Сонати. Нела ж відмовилася повторювати будь-які слова Мартіна. Тільки твердила, що ні за що  не підпише контракт, якщо там буде пункт про можливі сексуальні стосунки. Сона стояла мовчки і кивала, погоджуючись зі словами сестри.
- Ви, люба дівчино, взагалі не свідок. Підслуховуючи через двері, можна почути казна-що! – сказав король Соні. - А ви, ентаро, надто юні, і могли все неправильно зрозуміти. У будь-якому випадку, ми не будемо обговорювати слова Мартіна за його відсутності.
В принципі, Фернан був з ним згоден, він теж хотів би почути, що скаже цей засранець.
Проте швидко розшукати принца не вдалося. 

***

Даремно Нела переживала, що Мартін мало спілкується з оточуючими. Всі ці дні йому було просто не до того. Тільки-но стан здоров'я дозволив, він почав гарячково надолужувати втрачене - розбирався спочатку з новим комприсом, бо колишній його безнадійно застарів, а потім і з власними фінансами. Рахунок, на якому накопичувалася зарплата за останні півтора роки служби, виявився заблокованим. Довелося підтверджувати свою особистість, а це виявилося непросто. Ідентифікатори працювали справно, але все одно питання зависло майже на добу. "Порахувати всі зірки" харидійський королівський банк зміг лише тоді, коли в новинах пройшло повідомлення про те, що сімнадцятого принца, після п'ятнадцяти років відсутності, знайдено живим і знаходиться він у Домі Шарден. Гроші, та ще й із відсотками за всі п'ятнадцять років, повернулися на рахунок минулої ночі. Тож після зустрічі з Нелою та її сестрою Мартін попрямував до бару. 
Армійські бари працюють цілодобово. Туди заходять після зміни практично всі, хто закінчив роботу, найчастіше випити каву та поговорити. І оскільки у військових графіки поточні, змінюються служиві доволі часто, в барах завжди людно.
Дармова випивка взагалі сприяє швидкому встановленню дружніх стосунків, а коли  пригощає така неординарна особистість, як принц, що повернувся з-поза межі, бажаючих підняти з ним келих знайдеться не один десяток. 
Коли королівські посланці знайшли загубленого нащадка, той ледве тримався на ногах.
- Я не хочу з нею одружуватися, - заявив він, побачивши Нелу. - Вона мені не подобається! І взагалі! Мені обіцяли дев'ятнадцять років волі, а минуло лише чотири декади!
Вислуховувати подібне Фернан не збирався. Він навіть не уявляв, як буде переказувати Ерідан весь той непотріб, що видавав зараз її улюбленець. А от Олександр, здається, розгубився. Він не зупинив сина і виглядав настільки приголомшеним, що Фернанові стало трохи шкода його, немолодий вже король, аби терпіти такі вибрики від дітей. А ще неозброєним оком було видно, що Харіді боїться втратити угоду. Зрештою, Шарді теж не бажав повертатися до колишнього протистояння.
- Ми внесемо зміни до пункту про подружні стосунки, інакше жодного контракту не буде, - одноосібно ухвалив шарденський тар. 
Ось уже шістнадцять років тривали їхні взаємини, пов'язані безпосередньо з тим контрактом, але за цей час Фернан так і не зміг з'ясувати, навіщо королю це потрібно. Гори інформації, отримані шарденською розвідкою, не давали жодного натяку на якесь розумне пояснення. Все сходилося лише на офіційно озвученій версії. Чи знає Мартін про справжні плани батька? Схоже, що ні. Все вказувало на те, що правда відома лише королю, а хлопчисько - просто маріонетка в руках Його величності, маріонетка, яка відчайдушно бажає вирватися на волю.

***
Пункт про можливі відносини в контракті залишився, але із застереженням, що першою вимагати їх має право тільки Нела. 
- Ой, налякали! Та у мене на неї і так ніколи не встане! - заявив Мартін своєму таткові, який, вже на одинці, зажадав, щоб син перестав викаблучуватися і згадав про свої обов'язки. - Така негарна, ще й сива до того!
Тут король остаточно визвірився:
- Ідіот! Вона – шарденка! Просто дуже молода! Вісімдесят п'ять відсотків з них мають ген ранньої сивини, і він домінантний! Отже всі ваші діти, незалежно від того, встане у тебе на неї чи ні, до повноліття будуть сивими!
У відповідь Мартінові не було чого сказати. Він просто стояв і кліпав очима, намагаючись повернути собі чіткість зору.
А короля аж тіпало від люті. От як пояснити цьому бовдуру, що треба думати коли, кому і що ти говориш?! Адже одне недоречно вжите слово здатне зруйнувати відносини між домами на тисячу років! А заявити подібне неповнолітній дитині, та ще й у Домі де про секс вголос не говорять, це взагалі саботаж.
- Якщо вже ти примудрився повернутися у цей світ, то завтра беззаперечно підпишеш контракт! - дихав важким духом Його величність. - Потім у тебе буде чотири роки. Можеш робити все, що забажаєш: забирайся на Сайгар, у їхню проклятущу Колиску, ти ж завжди про це мріяв?! Знайди там свою сестрицю, знати її не бажаю! Але не з'являйся на Дамарісі! У палац я тебе допущу тільки тоді, коли зрозумієш кому, що і коли можна говорити! І не створюй мені більше проблем, Мартіне, інакше пошкодуєш, що не залишився там, де був!
Принца буквально обпалило люттю, що походила від батька. Вогняний жар, який охопив Мартіна зсередини, миттєво знищив алкогольні пари, що дурманили мозок. Вигнання? За що? За одне-єдине слово? Батькові було би вигідніше, якби він ніколи не повертався? Напевно, так і є. Адже всі формальності, необхідні для виконання пророцтва вже дотримані - біоматеріал законсервований, шлюбний контракт дійсний навіть у першому варіанті, а із забезпеченням "кохання та злагоди" дівчисько чудово вправлялося і без нього. Виходить, він, Мартін, у цьому світі нікому не потрібний?
Сімнадцятий принц народився емпатом. Він завжди дуже тонко відчував чужі емоції. Але сьогодні, вперше у житті, гіркота власних почуттів перевершила все те, що походило від інших.
Після цієї розмови король скасував власні розпорядження і наказав привести синочка у належний вигляд, а перед церемонією накачати седативними по саму зав'язку. Зрештою, що вимагалося від Мартіна? Просто прикласти руку до комприса і не зганьбитися перед журналістами.