Закон збереження кохання. Пригоди неправильного принца

Оновлення 5

Не звертаючи уваги на "фанклуб", Мартін підійшов до Нели і подав руку, щоб допомогти встати:
- Ясного дня, Арнель, перепрошую за затримку, я чекав на вас біля головного входу, - він заговорив сайгарською, вживаючи загальноприйняте тут звернення на "ви".
Дівоча долоня лягла поверх його руки, не спираючись, практично не торкаючись. Без жодних зусиль дівчина піднялася з низького подіуму, не скориставшись підтримкою чоловіка. Проте збоку все виглядало зовсім інакше. Фанатки аж спливли захопленням і заздрістю, спостерігаючи галантність свого кумира. Персики і зіпсоване пиво - огидне поєднання, але саме таку асоціацію породили їхні емоції в голові Мартіна, шибнувши в ніс відповідними запахами. Аби якнайшвидше забратися від неприємної трійці, він квапливо запросив своїх гостей до кабінету де на дверях було позначено ім'я Анхеля Руїса. 
Отже Мартін також мешкає тут. Нела і не припускала, що він ділить кабінет зі своїм другом, хоча бачила у свій попередній візит два письмові столи. Уважнішою треба бути і висновки правильні робити з побаченого, - Нела ніби в живу почула докір Вайтара Карена, очільника шарденської розвідки. А що, харідійського принца в Колисці не надто вітають, якщо окремого кабінету не надали? Хоча, про що це вона? Тут, на Сайгарі, нікому немає діла до політичного статусу Мартіна, втім, як і до її власного. Тут і до своїх ентарів ставляться без особливого пієтету, хіба що  хтось із них доведе свою виняткову корисність, то що вже казати про студентку чи молодшого викладача з інших Домів. Напевне, Руїс з особистої ініціативи дав притулок Мартінові. Але питати про це Нела, звичайно ж, не збиралася. 
А ще вона шкодувала, що принц почув її розмову з фанатками. Ентара була незадоволена собою. Не стрималася, дозволила давній образі прорватися назовні, а вважала, що давно вже байдужа до Мартіна. Не можна так розкриватись перед ним! Марсель Валі, головний шарденський психолог, також був би пригнічений її промахом, адже він стільки сил доклав, щоб привести її до тями після попереднього побачення з чоловіком. Отже, як вчив Марсель, повернемо байдужість, абсолютну байдужість до Мартіна Харіді. Це не складно, достатньо уявити собі непереборну стіну, а далі спрацює встановлений блок.  
А з фанатками у Мартіна, схоже, не все так просто. Це ж Нелі не здалося? Він і справді тікав від своїх велелюбних дам, прикриваючись нею і Відалем?
Тим часом Мартін узяв у Нели обидві куртки і повісив на вішак біля дверей. Запросив присісти, запропонував напої. Нела погодилася, Відаль відмовився. Мартін подав їй склянку з шипучою апельсиновою водою і вмостився за свій стіл.
Зразкові сімейні стосунки, подумалося Нелі. 
Пауза затягнулася, а Мартін все не знав, як розпочати розмову. Опинившись поряд з дівчиною, він відчув тонкий аромат її парфуму, чи то мило у неї хороше, чи шампунь такий приємний, але це зовнішній запах.  Жодних внутрішніх відчуттів у нього поряд з Нелою не виникло. Але чому?! Вона ж не елорг і раніше він її емоції сприймав дуже яскраво! Чи не означає це, що вона зараз до нього абсолютно байдужа?  
З подібним явищем у своєму житті Мартін стикався вперше. І не можна сказати, що воно йому сподобалось. Неприємно, знаєте, усвідомлювати, що для когось ти є порожнім місцем. 
Але хіба не про це він мріяв? Хіба не цього домагався, розтрощивши  серце п'ятнадцятирічної дитини, якою вона була п'ять років тому? А зараз виявився до цього не готовим. 
У попередню їх зустріч Нела просто палала почуттями. Спочатку ніжністю, потім здивуванням, пізніше -  розчаруванням і, нарешті, - огидою. Гідне закінчення їхніх стосунків, що так і не почалися! П'ять років тому принц думав, що ніколи більше не захоче бачити свою дружину. Доля ж посміялася з нього. Арнель виросла і стала практично незамінним учасником його проекту. Тепер Мартін очікував з її боку чого завгодно - зловтіхи, непомірних вимог, навіть помсти, але аж ніяк не байдужості. Принц був настільки здивований, що не помітив, як перейшов на рідну говірку, яка не передбачала надмірних розшаркувань.
- Нело, - почав він обережно, - я вдячний тобі за згоду взяти участь у нашому проекті. Ти унікальний перекладач і потрібна Анхелю.
Ні, не те! Зараз за Руїсом не сховаєшся. Лицемірство неприпустиме.  
- Мені, - виправився він. - Мені потрібна твоя допомога, твій винятковий дар до земної мови. Я не хочу ні в чому утискати тебе, тому ми підпишемо трудовий договір. Все тільки на взаємовигідних умовах...
Якби Мартін міг відчувати емоції елорга, він помітив би надзвичайний подив, що походив від Відаля. Харіді хвилюється? Намагається переконати ентару у тому, що і так вирішено з її батьком? Що це з ним коїться?
- Авжеж, Мартіне. - У голосі ентари теж чується подив. Незважаючи на попередження, вона не чекала від принца такої відвертості. – Юридична служба Шардена переглянула цей договір від першого до останнього знака. Ми його зараз підпишемо. Для цього немає жодних перешкод.
Зрештою хоч якась емоція, зрадів Мартін. Здивування схоже на яблуко, солодке, соковите, стигле яблуко. Та нехай дивується. Нехай навіть зловтішається з того, аби тільки не було байдужості. Бо навіть її огиду переносити було  легше, ніж повну відсутність почуттів. 
- Ти маєш рацію, Нела, - раптом сказав він, - там, на Огасі, я повівся як нерозумна тварина. Мені шкода. Ти навіть не уявляєш, як сильно я шкодую про це!
На тонкому плані Мартіна буквально завалило стиглими яблуками.
- Розумію, що вибачення запізнилися, і на теплі почуття з твого боку розраховувати безглуздо, але я все ж таки хотів би налагодити стосунки і, по можливості, стати твоїм другом, адже нам іще довго доведеться співпрацювати.
Так, і на жаль, не лише у науковій сфері, приречено подумала Нела. 
Отже Мартін дійсно хоче миру. Вибачається. При цьому не бреше, не юлить, відкрито говорить про свою потребу. Якби він вигадав якийсь інакший привід для примирення, вона, напевно, не повірила б. А ще ж і король підштовхує його, можливо навіть пообіцяв зняти опалу за хорошу поведінку. То може простити? Адже він все одно не відчепиться, доки не доб'ється свого. 
Раптом згадалася вчорашня розмова з вихователем. Відаль пробачив її через десять років після завданої образи, тільки тому, що вона здогадалася вибачитись. А чим, власне, відрізняється ця ситуація від тієї? П'ять років минуло. Пора б уже забути все, що сталося на тій клятій Огасі. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше