Епілог. Тіні нової ери

Минув місяць.

Ранкові газети вийшли з гучними заголовками: «Імперія Вайна розпалася: опубліковано таємні архіви олігарха», «Масові арешти високопосадовців та суддів по всій країні». Новини гриміли про сенсаційне розслідування, яке сколихнуло місто й назавжди змінило судову систему.

Люціан сидів у своєму новому робочому кабінеті. Тепер він очолював спеціальний відділ розслідувань особливо небезпечних корупційних злочинів. На його столі більше не було пильних папок із закритими справами — кожне розслідування доводилося до кінця. Для всього світу він був безкомпромісним детективом, який зумів зламати прогнилу систему.

Але мало хто здогадувався, що за кожною перемогою стояла невидима тінь.

Увечері, коли будівля поліції спустіла, а за вікном спалахнули перші неонові вивіски, двері його кабінету безшумно зачинилися.

З темного кутка кімнати витлумачилася струнка постать. Сесілія була в елегантній чорній сукні. Вона повільно підійшла до його столу й поклала на поліроване дерево нову, товсту папку із запечатаними сургучем аркушами.

— Місто очищається, Люціане, — м'яко мовила вона, зазираючи йому в очі. — Але Пекло не спить. З'явилися нові імена.

Люціан дістав із папки перший аркуш. Його погляд став зібраним і суворим:

— Хто вони?

— Міжнародний синдикат, який намагається зайняти місце Вайна, — Сесілія посміхнулася — спокусливо й небезпечно, провівши пальцем по краю його столу. — Вони думають, що розгадали наш секрет. Вони думають, що зможуть зупинити темне правосуддя.

Люціан закрив папку й підвівся з-за столу, підходячи до неї впритул. У його очах більше не було сумнівів чи страху — лише сталева рішучість і полум'я, яке запалила в його душі ця демонічна суддя.

— Вони помиляються, — сказав детектив, переплітаючи свої пальці з її холодними пальцями. — Ми тільки почали.

Сесілія схилила голову, і в глибині її очей спалахнув алий пекельний вогонь:

— Тоді ходімо. Нас чекає наступне засідання.

Тіні за їхніми спинами згусли й розчинилися в нічному тумані міста, залишаючи після себе лише вишуканий запах озону та обіцянку невідворотного покарання.