ГЛАВА 25

  1. Протягом ночі Пон’ях, Король Сонця, думав про те, як йому довідатися таємниці Зараустри, що стосувалися його влади над світом. І він послав йому таке повідомлення, а саме: Якщо ви побажаєте відкрити таємниці своєї влади вашому королю, то ваше життя буде збережене. І якщо ви схилитеся перед Королем Королів, кажучи: Вище Короля немає нікого! У вас буде п'ять міст, якими ви будете керувати до своєї смерті!

  2. На що Зараустра послав таку відповідь, а саме: Зараустра не має жодних таємниць, щоб показувати їх. Не бажає він і п'яти міст, як і жодного міста, щоб керувати ними. Завтра я помру, і наступної ночі ви також помрете. І все ж перед тим, як ви помрете, ви маєте побачити Храм Сонця (Храм Зірок) розірваним надвоє і занепалим. І місто Оас має впасти і більше не піднятися. І Ясінг, з Джаффета (Китаю), стане Королем Сонця, і його династія стоятиме тисячі років.

  3. Король був здивований такою відповіддю, і настільки обурений, що вдарив посильного своєю пращею, і той упав мертвим. І король наказав кинути його тіло в лігво левів.

  4. Це була приблизно середина ночі, коли принесли тіло, і Зараустра, будучи величезним, бачив вище стіни. І він звернувся до них, кажучи: Не кидайте тіло в лігво левів, оскільки я поверну його до життя, во ім'я Ормазда. І чоловіки залишили тіло за зовнішньою стіною.

  5. І Зараустра сказав: Той, хто стоїть біля тіла, повинен покласти свою руку на нього, оскільки влада життя відбувається через життя. І чоловік, який стояв біля тіла, поклав свою руку на тіло мертвої людини, між шиєю і спиною. І Зараустра сказав: Слова, які я говорю, ви повторюйте також: Життя Вашого Життя, Ормазд! Поверніть його, свого сина, до життя! 

  6. І ось, дивіться, людина прокинулася до життя, розплющила очі і піднялася. І Зараустра порадив йому піти з міста. Але, арешт і засудження Зараустри змусили тисячі людей зібратися навколо в'язниці. І вони побачили людину, яка повернулася до життя. І деякі з них пішли з ним із міста. І всю ніч, після цього, Зараустра виліковував хворих, і відновлював сліпих і глухих, за допомогою волання через стіни, во ім'я Отця.

  7. Коли наближався схід сонця, наступного ранку, місце страти було переповнене глядачами. Багато хто із Зараустрійців вважав, що Зараустра звільнить себе владою, яка була на ньому. А з іншого боку люди короля, особливо навчені, бажали здійснити страту, оскільки вони звинувачували його, як самозванця.

  8. Останні говорили: Якщо він - Майстер Іхуанців, нехай він доведе свої можливості, коли він буде висіти, підвішений за ноги.

  9. Це був закон Оаса, тримати дванадцять катів, що представляють дванадцять місяців. І на сході сонця, кожного ранку, вони страчували тих, хто був засуджений до смерті попереднього дня. У в'язниці з Зараустрою були два злодії, засуджені до тієї ж самої ганебної смерті. І вони плакали і стогнали. Зараустра сказав їм: Не плачте і не стогніть, а радійте. Той, хто дав вам життя, все ще з вами. Він забезпечить інший, кращий дім для ваших душ.

  10. Дивіться, я не плачу і не стогну. Ті, хто страчують нас, не відають того, що творять. Радше люди повинні жаліти їх, а не нас. Ви сьогодні втечете від тиранії Оаса.

  11. Зараустра проповідував до світанку, і коли світло впало на вершину Храму Зірок, ці дванадцять катів увійшли до в'язниці, і зв'язали руки в'язням за спинами, і вивели на стіну. Там іншою мотузкою вони зв'язали ноги, пропустивши мотузку між рук. І вони пропустили кінець мотузки через кільце нагорі, по прямій, і протягнули вниз. І кати взяли мотузку і потягнули за неї. І вони підвісили тіла жертв високо над стіною і закріпили, залишивши їх висіти там.

  12. Таким чином, Зараустру повісили між двома злодіями. І він був все ще живий, коли промінь світла впав на стіну Храму Зірок (Храму Сонця). І Храм розколовся надвоє, і впав на землю. І коли здійнявся пил, це було схоже на хмару, яка збільшувалася самостійно, аж поки не заповнила все повітря навколо, і туди більше не потрапляло світло. І ось, дивіться, стіни міста почали падати, і хранитель Зхудас загинув у ніші стіни.

  13. Натовп побіг за королем. І коли вони вивели його з палацу, інший промінь світла впав на стіну палацу, і він розсипався, перетворившись на пил. Король покликав своїх охоронців, але вони не послухалися його і втекли. І, таким чином, натовп вбив короля.

  14. Навчені люди підійшли до місця страти, і Зараустра ще був живий. Але два злодії були вже мертві. І Зараустра сказав навченим людям: Тепер я покину своє тіло, і дивіться, ви повинні засвідчити, що я мертвий. Нехай кати знімуть моє тіло і кинуть його в лігво левів, і ви маєте засвідчити, що вони не будуть їсти мою плоть. І дехто має сказати: Дивіться, леви не хочуть їсти. Слідом за цим ви кинете тіла цих двох злодіїв, і леви нападуть на них, і з'їдять їхню плоть.

  15. Тоді ви скажете: Дивіться, гідність Зараустри лежить у відмінності плоті. Тепер я оголошую вам, що ці речі не через плоть, а через дух. Оскільки ангели зберуться навколо мого тіла і будуть перешкоджати тому, щоб леви розірвали мою плоть. Це ви маєте довести перед натовпом. Оскільки, коли леви пожеруть плоть злодіїв, ангели підуть від мого тіла, і, дивіться, леви повернуться і з'їдять мою плоть також. За допомогою чого ви доведете, що навіть леви, найдикіші з тварин, мають духовний погляд, і керуються невидимим світом навіть більше, ніж людина.

  16. Коли Зараустра сказав це навченим людям, він звернувся до Отця, кажучи: Прийміть мою душу, Отче! І його дух вибув із тіла. І тієї ж миті вся земля здригнулася і затремтіла, і багато будівель впало. І вони кинули тіло в одне з лігв, де було сімнадцять левів, але вони втекли від тіла. Тоді кати кинули тіла злодіїв, і ось, дивіться, леви напали на них негайно.