ГЛАВА 12

1. Незабаром обряди відродження було закінчено, і все, що могло б потрапити в цю книгу, було записано. А що стосується музики, для якої було п'ятсот тисяч співаків і музикантів, то давалося розуміння того, що може бути дано для смертних, яке рідко зустрічається. І коли світло трону Бога трохи віддалилося, Бог оголосив про відпочинок на шість годин. Після чого всі ангели Гау і ефірійці радісно змішалися разом.

  2. І після цього (бо настав кінець Світанку Данха), Аполлон, наймогутніший з усіх, піднявся і помахав своєю рукою, що означало: "Во ім'я Джеховіха", і став осторонь від трону Бога. Після Аполлона піднялася Кім'їад, і показала той же самий знак. Після чого його показав Фаєджа. І коли ці троє стали осторонь, високо піднявшись біля трону так, щоб усі присутні мільйони могли бачити їх, тиша запанувала над усіма, ніби закінчився Час.

  3. Тоді вийшли вперед десять тисяч Лордів і Лординь. Ті, хто одного разу були фальшивими Богами й Лордами, і в давні часи вбиралися в неймовірно чудове вбрання, тепер були одягнені в просте біле, і без орнаментів.

  4. Маршали відкрили архіпелаги адавайзиту, але поки що жодна душа не зрушила зі свого місця.

  5. Тоді Великий Аполлон, Кім'їад і Фаєджа спустилися і сіли в ногах трону. Це були найулюбленіші з усіх Богів, які коли-небудь відвідували землю та її небеса.

  6. Бог спустився з трону і взяв руку Аполлона, кажучи: Піднімися, Син Джеховіха, і йди своїм шляхом. Аполлон піднявся, весь у сльозах, і став осторонь. Тепер Бог взяв руку Кім'їад, кажучи: Піднімися, Дочка Джеховіха, і йди своїм шляхом. Потім він обійняв Фаєджа, який довго чекав на нього, і вони розридалися, і впали в обійми один одного! Небагатослівний Фаєджа останнім послабив обійми. І потім він, Великий Аполлон і Кім'їад розтиснули обійми, і пройшли на ефірійне судно вогню. Бог знову зайняв трон, засліплений сльозами.

  7. Тепер впали мантії Джеховіха, і Його корони, на два мільярди Наречених і Женихів. Світло пробудження ефірійного небесного склепіння стало величним, за допомогою присутності Джеховіха! Ангели пішли одностайно, і увійшли в адавайзит, проходячи під потоком ефірійного світла.

  8. Маршали сигналізували, що Світанок був закінчений. Блискуча Кім'їад простягнула свою тонку руку до Джеховіха, кажучи: Вашою Владою, Отче, я наказую! Піднімися! Піднімися! Ад-ав-ай-зіт! Піднімися!

  9. І могутнє судно, і судно Аполлона, що прилягало до нього, піднялися від Гау, розгойдуючись, підносячись і переміщаючись у музиці мільйона сурмачів і співаків, до яких долучилися есейці з нижніх небес. Вище й вище здіймалися ефірійні судна вогню, повертаючись і піднімаючись, проходячи крізь вихор землі й повз Чинват, прямуючи в небесне склепіння ефірії, вище й вище, поки все не розчинилося на відстані.