ГЛАВА 7

 1. Аполлон сказав: Почуйте декрети Джеховіха, Боги і Лорди! Я, його Син, Бог трьох світів, говорю! У моїй промові лежить мудрість часу, - за п'ятдесят тисяч років. Ось велике питання, Боги! Дайте відповідь на нього, Лорди небес і землі! Дитина вчилася того, що було навколо неї; людина вчилася того, що було навколо неї; Бог і Лорд вчаться того, що є навколо них. І при цьому вони не можуть досягти більшого, вічно.

  2. Джеховіх тоді сказав: Я вирішив розбити старі підвалини, в нових будівлях Я забезпечу їжу для душ Богів і людей.

  3. Аполлон запитав: Ущільнити і розширити, розширити і ущільнити, і це все? Хто має сформувати новий матеріальний світ, стискаючи ефір? Хто, живучи спокійно, розширить свою власну душу? Як довго ми волочитимемося зі своїми бажаннями, самонепримушеністю і самопрославленням?

  4. Джеховіх відповів: Коли нижні небеса землі повертають себе, тоді верхні небеса так само скоро повертають донизу. І їхній приклад формує народжених людей на землі. Подивіться на це, Мої сини й доньки! Яким ви залишаєте, після себе, стан небес?

5. Аполлон сказав: Бути Богом це ще не все, бути Лордом це ще не все. Ви повинні вічно винаходити нові хитрощі в королівствах Джеховіха. Ваші люди повинні бути вічно засліпленими постійними несподіванками, а то ваші королівства на небесах понизяться.

  6. Джеховіх сказав: Дивіться, Я створив людину, і якщо вона буде постійно відпочивати, то хвороба вхопиться за її тіло. Людські королівства на землі, які не прагнуть до людей, руйнуватимуться. Для королівств на нижніх небесах брак винаходів, нової слави, породжує несправжніх Богів і Лордів.

  7. Аполлон сказав: Бути слабкою людиною це нічого, бути слабким королем це нічого, бути слабким Богом це нічого. Але якщо ви сильні разом з Джеховіхом, то це забезпечить їжею королівства, людей і ангелів. Не думайте, Боги і Лорди, що бути хорошим Богом легко, або бути хорошим Лордом легко, або бути хорошим земним королем легко. Той, хто управляє небесними і земними королівствами, повинен вічно постачати їжею душі ангелів і людей!

  8. Я, Аполлон, Син Джеховіха, даю вам притчу, придатну для Богів і королів. Безліч людей входить у ліс. Одна людина йде трохи попереду інших, і вона кличе: Сюди! Сюди! Потім вона йде трохи далі, і знову кличе: Сюди! Сюди! І безліч слідує за нею. І ось який у цьому сенс: якщо лідер піде занадто швидко для безлічі, то вони не встигнуть за ним, і якщо він піде надто повільно, то вони розтопчуть його. В останньому випадку настане анархія, і будуть обрані нові лідери.

  9. І це справедливо для всіх народів на землі, а також для нижніх небес. Але слава рівноправних небес в ефірії лежить у розвитку кожної душі - у зрілості та процвітанні. Не надто швидко, і не надто повільно, але всі як один, - і єдині з Джеховіхом.

  10. Хіба це не доказ Вищої Особистості: правитель міста, правитель держави, правитель королівства? Без керівника, який буде вести і керувати, що знайшли б люди? Без Бога, Лордів і королівств на небесах, що знайшли б ангели? Волоцюг, жебраків, друджів і вампірів. Той, хто чинить опір королю, що він являє собою? Той, хто противиться Вищій Особистості, що він являє собою? Де плід, який він виробив для світу?

  11. Його мова полягає в хитрості заперечення. Його аргументи за свободу - це приманка хада. Він плаче, виправдовуючи свій протест: Свобода! Свобода! Але він веде себе до дисгармонії та темряви. Після цього він спрямовується на війну, вигукуючи: Ідіть за мною! Йдіть за мною! Я приведу вас до правди і світла! І він проголошує себе Богом, але в брехні. Якраз своєю брехнею він заперечує істинного Бога.

  12. Великий факт оголошую я вам, Боги і Лорди! Межа лежить між людиною, яка має надто багато власної думки, і тим, хто не має взагалі жодної думки. Один вартий жалю, інший засудження. Хто, вважаєте ви, отримає жалість Богів із цих двох, а хто осуд?

  13. Жоден не зміг відповісти Аполлону. І він сказав далі: Пожалійте того, хто має надто багато власної думки, бо з-поміж усіх людей він посилає себе найдальше від Джеховіха. Але мудрець, і мудрий ангел, ідуть по серединній лінії, між двома. У цьому лежить гармонія душі людини.