КНИГА АПОЛЛОНА, СИНА ДЖЕХОВІХА (часи небесного уряду Аполлона, ефірійного Бога)

                                                                         Глава 1

  1. Аполлон, Син Джеховіха, мешканець Птимуса, в Ефірії, і Бог Суфада, Донга і Таха, у південній провінції Буру, Оріанський керівник, диспетчер вихорів, сказав:

  2. Я, Аполлон, одного разу смертний (що жив колись, як людина на землі), оголошую: По-перше, мудрість, мир, терпіння до всіх людей і всебічне Судження, від якого я говорю. По-друге, усвідомлення причини всіх речей, щодо того, що було і що буде. 

  3. Оскільки Великий Дух - це вся гармонія та вдосконалення, що є у великій кількості у світах. І щоб досягти всіх можливих уявлень, будьте піднесені в розумінні смертних.

  4. Той, хто складений гармонійно, перебуває ближче до порядку Джеховіха ніж той, хто погано сформований, і має невеликі аргументи для того, щоб довести своє твердження мудрецеві. Оскільки можна стверджувати, що зрілий плід ближчий до досконалості, ніж той, що зелений, і це твердження самоочевидне без доказів. Таким чином, у розумінні Богів про управління світами, речі минулі та теперішні, фактично, не є речами минулими чи теперішніми, але більше схожі на незріле та зріле.

  5. Відтоді, як людина усвідомила, що слова є всього лише грубими уявленнями для опису душі, то наскільки віддалилася мудрість Бога від досяжності смертними розуміння? Пам'ятайте, люди, що якби ви змогли миттєво пригадати все, чого вас колись навчали, тоді ви були б справді мудрими. Якби ви були в гармонії з собою, такою була б і ваша мудрість. Щоб рухатися в такому напрямку, людина має бути в гармонії спочатку сама з собою, потім зі своїм безпосереднім оточенням, а потім зі світом. І потім із Джеховіхом, - так, щоб вона рухалася, чинила і осягала все гармонійно, стаючи єдиною з Отцем.

  6. Такий стан очікує всіх людей, і він потрібен на високих небесах, у Нірвані. Тому що для того, хто досяг цього, всі речі минулі й теперішні сприймаються як відкрита книга. Він може озирнутися назад, до свого власного початку у світі, і куди б він не спрямовував свій погляд, він може побачити й почути все, що навіть давним-давно сталося.

  7. Це не диво, люди, що Бог показує слова і знаки речей давно загиблих цивілізацій. Докази, які він дає, ви можете не зрозуміти, бо основи духовного буття лежать поза межами матеріального сприйняття. Однак Джеховіх дає вам порівняння. Це як портрет людини показує її зовнішність навіть після того, як її матеріальне тіло загинуло. Однак картина - всього лише зображення. Для духа матеріальне тіло всього лише зображення, що є проявом духа.

  8. Як з матеріальних речей виробляється нова річ і народжується у світ, так само з Джеховіха народжується дух людини. Не матеріальне створює дух, і не дух створює матеріальне - а Джеховіх створює всіх. Не думайте, що коли матеріальне тіло померло і розсипалося на первинні елементи, так і в подібній манері дух людини розкладається назад у Джеховіха. Дух не пов'язаний подібними правилами. Матеріальне тіло росте, збираючись у собі, але дух людини росте не так, а протилежно, - дух росте за допомогою віддачі.

  9. Пам'ятайте, люди, що чим більше ви вкладаєте своєї душі, даючи світло (знання) і мудрість іншим, то більше ви отримуєте. У цьому ви повинні осягнути причину вічного життя духу людини. Крім того, нехай той, хто бажає пізнати Джеховіха, хай описує Найвищого постійно. Тому, хто бажає пізнати ефірійні світи, домівки ангелів, давно піднесених у Нірвані, нехай він описує їх. Не бійтеся, люди, що ви можете припуститися помилки. Всі образи, які ви можете розробити, перевершать мільйони років часу в королівствах Отця. Поки ви не випустите стрілу, ви не вразите повітря. Не бійтеся своїх слабких думок, невірно випущених у світи Джеховіха.