7. Нарада

Після Церемонії Злиття та відвертої розмови з Неєю Міор усіляко намагався уникати Ангелиці. Він на власному досвіді знав, що так найлегше придушити чуттєвий порив.

Він і сам страждав тією ж бідою - нерозділеними почуттями до Камеолани. Варто йому було хоч мигцем побачити біло-сріблясті довгі локони або безмежну синяву її очей, як він тут же весь стискався в грудку і був змушений терміново прибирати багряно-рожеві плями закоханості та збентеження зі своєї аури. Йому було легше уникати обох: і Нею, і Камеолану. Але це вдавалося не завжди.

Як завжди прийшовши в Корпорацію Світла заздалегідь, він швидко рушив до сходів-ескалатора, намагаючись якомога непомітніше промчати повз стійку Неї. Вона саме з кимось вела жваву бесіду. Але варто було йому ступити на сходинку, як його гукнув суворий голос секретарки.

– Можна вашу перепустку, найсвітліший?

Міору неохоче довелося повернутися до рецепції.

– Світлого дня, Нею! З перепусткою все гаразд – ось, – простяг він їй свій значок трилисника, обведеного в коло.

– Його треба завжди носити на одязі. Ти хіба не знаєш?

– Вибач. Звісно…

Міор швидко прикріпив значок до білої просторої сорочки.

– Чому ти мене уникаєш?

– Пробач… – знову почав перепрошувати збентежений Міор, який не чекав питання в лоба. – Я думав, що так буде краще.

– Тобі?

– Ні, що ти! Тобі. Я розумію, що ти відчуваєш і мені так здалося.

– І хто вона? – перебила його прямолінійна Ангелиця, суворо вдивляючись у нього своїми, як водна гладь, безтурботними очима. Сьогодні вони мали болотяно-зелений колір.

– Хто вона? – не розуміючи, перепитав Міор.

– Так. Через кого ти розумієш мої почуття? Ти зовсім недавно на Небосхилі.

– Це не важливо, – коротко відповів Міор, відвівши погляд. Йому хотілося якнайшвидше закінчити цю незручну розмову, але Нея не відпускала його, чіпко тримаючи поглядом.

– Ти даремно сподіваєшся, що щось зміниться. Вона використала тебе, щоб ти допоміг, як ти не розумієш?

Міор скривився і не хотів нічого відповідати. Слова Неї немов холодною водою його облили. Нея була в курсі всього і вся. Як їй тільки це вдається?

– Я можу йти? Більше не зніматиму значок з одягу. Обіцяю.

– Звісно! Я бажаю тобі світла, Міоре! Якщо буде потрібна допомога, завжди рада. Ти знаєш.

– Дякую. Світла тобі…

– Бувай…

– …світло у хмари збирай… – продовжив він улюблену фразочку Неї та посміхнувся. Вона теж усміхнулася, і її очі відразу посвітліли. Міор пішов на робоче місце, розмірковуючи про слова Ангелиці.

«А раптом вона і справді знає ВСЕ? І про пошуки Альсінора також? Ні, цього не може бути», – подумки заспокоїв себе Міор.

Робочий день несподівано розпочався з наради. Камеолана викликала всіх Ангелів, які нещодавно прибули до її Департаменту, в зал для нарад. Міору також довелося йти.

Камеолана була в чудовому настрої та світилася легким золотавим серпанком. Її волосся було підняте у високу піраміду з рівномірно зібраних сріблястих локонів, і прикрашене витонченою діадемою з дрібними камінчиками. Міор намагався не дивитися на неї, але це погано вдавалося. Вона привітала всіх і розпочала зустріч із похвали.

– У нас небачений стрибок світла за проєктом Земля! За останню декаду намітилася позитивна динаміка. Такого не було давно.

На великому екрані-матриці з'явилися цифри та успішність усіх ангелів відділу. Ім'я Міора було нагорі, і відрив від інших Ангелів був просто навдивовижу величезним. Усі охнули.

– Я не прошу займатися перепрацюванням, але впевнена, що всі ми можемо більше. Нумо прагнути показників нашого нового співробітника, який показав усім! 

Камеолана дивилася на Міора і променисто посміхалася. Але жодного разу не назвала його ім'я.

Міор дивився на всі боки й посміхався колегам, які схвально кивали йому. Він відчував на собі пронизливий погляд синіх очей, але щосили намагався його уникати. Він боявся, що коли він знову подивиться на неї, то відразу забуде про роботу і знову зануриться в ту магію тяжіння між ними.

Потім Камеолана озвучила кілька нагальних питань і завершила нараду. Міор уже зібрався йти з усіма, як раптом найпрекрасніший у всьому Всесвіті голос зупинив його:

– Міоре, затримайся. Я маю особливе доручення.