1.1 Розпорядок

Будівля "Blue Sky" височіла в діловому центрі столиці. Скляні стіни пихато уходили в саме небо, розриваючи блакитну височінь. І десь там, на самій вершині, майже під хмарами у своєму просторому офісі працював Алекс.

Ще в школі він захопився авіаконструюванням, збудувавши перший літальний апарат у дванадцять років. Мама з татом терміново віддали Сашка в гурток авіамоделювання, і тут він також досяг успіху, здобував перемогу за перемогою на різноманітних конкурсах.

До двадцяти двох років Алекс мав уже дві закінчені вищі освіти – основна стосувалася авіабудування, а додаткова – ведення бізнесу. Причому здобути ступінь магістра бізнес-адміністрування МВА він зумів без будь-яких вкладень з боку батьків, які цілком могли це собі дозволити. Він виграв грант студентських наукових робіт та отримав стипендію на навчання.

Після отримання диплома шукати роботу Алексу особливо не довелося. Він просто розіслав своє резюме в кілька компаній, що його цікавили, і від жодної з них не отримав відмови. Після пари успішних співбесід свій вибір він зупинив на міжнародному гіганті «Blue Sky» – лідері зі світових авіаперевезень. За п'ять років роботи він зробив блискучу кар'єру, пройшовши шлях від молодшого авіаконструктора до головного інженера компанії з представницькими витратами, службовим автомобілем, орендою розкішних апартаментів у центрі міста коштом компанії.

Алекс увійшов до будівлі, швидко привітавшись з охоронцем, і пройшов до одного зі скляних ліфтів, які він так ненавидів.

Була б його воля, він із радістю облаштувався б в офісі на нижньому поверсі, але це було неприйнятно для керівної верхівки. Боги мають правити на небесах!

Він і квартиру б із задоволенням винаймав десь на нижніх поверхах, але апартаменти корпорації для керівної еліти всі як один були пентхаусами. Боги мають жити на небесах!

Алексу довелося змиритися з присутністю висоти у житті. А висоту він ненавидів, бо нестерпно боявся її. Почуття втрати контролю над своїм тілом, яке так легко може зірватися вниз у невідомість і падати у вільному польоті, доводило його до паніки. У скляному ліфті він ніколи не дивився вниз. Вдома і в офісі, звичайно, звик до виду з вікна, але ніколи не виходив на балкон, воліючи залишатися строго в приміщенні, не торкаючись навіть підвіконь.

Розпорядок дня завжди був насиченим, і він суворо стежив за грамотністю його складання помічницею. Однієї помилки, накладки чи забутої зустрічі було достатньо, щоб із помічника головного інженера перетворитися на секретаря рецепції в самому низу хмарочоса. Нинішня помічниця Дана його не дуже тішила, але приводу до звільнення поки що теж не давала. Трималася.

Через день він ходив до спортзалу чи басейну. В решту днів цей час витрачав на приємні зустрічі з красунями, які в чергу ставали, щоб закрутити голову видному холостякові столиці.

Алекс швидко втомився від знайомств та походів у ресторани та клуби. Після знайомства з Максом він повністю присвятив себе ідеї прокачування свого організму, мозку та свідомості. Новий стиль життя допоміг стати йому не лише суперпрацездатним, а й швидко злетіти на вершину у своїй компанії. Регулярні заняття спортом, правильне і збалансоване харчування, якісний сон не менше восьми годин на добу, медитації перед сном від стресу, обране коло спілкування серед "корисних" людей, а ще якісний секс – ось складові його способу життя, яких він неухильно дотримувався.

День і ніч Алекса були розписані щохвилинно (навіть сон починався і закінчувався в строго певний час), тому про жодні побачення в сліпу і випадкові знайомства в барі навіть не йшлося.

По-перше, нічний спосіб життя надто шкодив здоров'ю та працездатності. По-друге, середньостатистичні дівчата всі, як одна, завжди чекали на серйозні стосунки й n-ну кількість зустрічей до того самого якісного сексу. Розв'язання проблеми знайшов Макс – не лише відомий у столиці лікар, а й у вузьких колах – знатний світський лев. Він був завсідником усіх найяскравіших світських заходів, відкриттів, вечірок, виставок та презентацій. Навколо нього завжди крутилися молоді  красуні, що подавали надії у тій чи іншій сфері.

За рік знайомства Макс вивчив уподобання друга досконало. Пара натяків та ім'я Олександра Зоріна, згадане ненароком, було здатне розтопити кригу навіть найнеприступніших жіночих сердець. Але головна умова озвучувалася одразу – жодних умовностей, а отже, жодних претензій, зобов'язань та надій на майбутнє. І вони погоджувалися. Звичайно, кожна таємно сподівалася, що саме вона підкорить красеня Зоріна і саме з нею він не захоче розлучатися.

З деякими дівчатами справа далі вечері не заходила. Алекс міг просто перепросити та піти, якщо щось йому не подобалося. Недостатньо розумна, занадто вбралася, не розуміє сарказму, шумно жує, багато говорить ... З деякими він зустрічався місяцями, поки ті не забували про головну умову, озвучену їм спочатку, і переходили строго позначену межу: починали ревнувати, висували умови, вимагали більшого. Деякі й самі втікали від нього, про що він ніколи не шкодував.

Єдине, що йому потрібно було від претенденток на його серце – приємна компанія пару разів на тиждень, можливість розслабитися та заспокоїти своє пихате чоловіче его, яке відволікало від дійсно важливих речей – роботи та реалізації планів. А найкращим засобом його заткнути, перемігши інстинкти, був якісний секс.

Юлі він більше не дзвонив і видалив її з контактів.

Наступного четверга він запланував у своєму графіку відвідування виставки молодої столичної зірки Вікторії Полоз. Гаряча брюнетка з розкішними ногами його зацікавила.

Після трьох довгих і продуктивних нарад та двох зустрічей він хотів скинути напругу у спортзалі, що знаходився за кілька кварталів від його роботи. Він переодягся в спортивний одяг прямо в офісі та вирішив прогулятися – провітрити мозок, що втомився.

– Дано, я відпустив водія. Пройдусь пішки. Організуй машину до мене додому на восьму. Мене не турбувати – лише екстрені номери.