– Усіх новачків прошу пройти до зали для нарад. – пролунало повідомлення, і проєкція із зображенням Камеолани згорнулася, а Міор поспішив на свої перші збори під керівництвом такої прекрасної начальниці. Він відчував трепет і легке хвилювання.
Ангели під керівництвом Камеолани допомагали душам набрати якнайбільше світла за своє життя. Департамент був поділений на відділи, кожен із яких опікував та корегував душі певного світу – планети.
Камеолана розподілила Міора у відділ по роботі з землянами, тому що він і сам свої життя провів на Землі та чудово знав не лише умови та закони проживання на цій планеті, а й багато тонкощів, з якими стикаються земні душі під час свого життєвого шляху.
– Ти знаєш цей світ зсередини, він звичний для тебе, адже твоя душа сама прийшла звідти, тож, я думаю, ти легко впораєшся! – наказувала йому Камеолана.
– Поки що вибірково спостерігай за душами, які потребують коригування, тобто допомоги. З часом твоїх підопічних побільшає, до кількох сотень, а то й тисяч душ. Але подивимося, як ти справлятимешся.
– Невже з такою кількістю можна впоратися? – здивувався Міор.
– Нас не так багато, а ось душ, які потребують обслуговування, безліч, – розвівши руками, пояснила наставниця. – Але не хвилюйся, не всі твої підопічні вимагатимуть постійної та пильної уваги. Твоє завдання – вчасно спрямовувати їх і стежити за рівнем світла у їхніх душах. Починай свій день з перевірки тих душ, які мають критичний рівень світла.
Камеолана пояснила Міору і декільком іншим новачкам, які зібралися навколо неї на свою першу робочу нараду, що головне – пам'ятати основні закони. Камеолана розгорнула перед усіма сувій-проєкцію. На ньому були окреслені основні правила роботи з душами. Вона прокоментувала кожен пункт.
– Перше, що ви повинні чітко усвідомити: світло – понад усе. Головна мета – здобути більше світла. І якщо заради цього вам доведеться пожертвувати душею, а може й не однією, щоб врятувати інші душі та світло, які вони можуть створити, ви повинні це зробити. Не переносьте моральні норми та традиції Світів Третього порядку в наш світ.
– Що означає пожертвувати душею? – спантеличено запитала Сіанна.
Вона разом із Міором потрапила до Департаменту коригування. Міор був мало з нею знайомий, але тепер вони часто перетиналися. Камеолана розподілила її у відділ, що наглядав за душами Касії. Саме з цієї планети прийшла на Небосхил Сіанна.
– Буває, що нічого не допомагає, і людина все одно вибирає темний бік своєї душі, тобто лише витрачає світло, а не збільшує його кількість у собі. Якщо людина за всіма прогнозами не зможе збільшити кількість світла, то її потрібно терміново "вибухнути" й забрати хоча б те, що залишилося. Ви повинні організувати ланцюг подій так, щоб забрати душу, тобто щоб людина померла, загинула. Іноді це дає можливість душі переродитися знову, поки оболонка не витратила достатньо світла через свої помилки.
– Тепер зрозуміло, чому люди часом йдуть так рано та різко з життя. Красиві, молоді, прекрасні люди раптово гинули, помирали від хвороб, і мені це завжди здавалося несправедливим, коли я була касійкою. Тепер я бачу все зовсім інакше. Просто якби вони жили довше, то не ставали б кращими. А так вони отримували шанс на нове життя, – задумливо зауважила Сіанна.
– Саме так. Мораль Світів Третього порядку, чи то Земля, чи Касія, обмежена. Люди не можуть оцінити всю ситуацію загалом. Вони судять про подію, бачачи лише шматочок. Ми ж бачимо картину цілком. Те, що людині здається жахливо несправедливим, іноді буває єдино вірним варіантом для Ангела, – додала Камеолана.
У цей момент Міор згадав одне зі своїх життів. Тоді він був у жіночому втіленні, був дівчинкою, яка росла у сиротинці, втративши всіх близьких. Коли їй було лише тринадцять років, вона стала жертвою випадкового перехожого – душевнохворого. Зараз він зрозумів, що так зробили з ним, щоб урятувати його душу. Кількість світла почала не зростати, а зменшуватися. І так було б і надалі. Душі просто не вистачило б світла, щоб переродитись заново. У кращому разі душа просто вибухнула б після смерті оболонки, віддавши залишки світла. У гіршому – стала б червоточиною за життя і тягла б світло з інших. Тому її зіштовхнули з тим божевільним, вирвали душу з оболонки й світла вистачило на нове втілення. Міор отримав шанс прожити ще одне життя. І не дарма. Вже у новому втіленні він зробив усе правильно. Засвоїв урок і продовжив накопичувати світло.
– Що буде, якщо я не встигну підірвати таку душу вчасно? - вирішив уточнити Міор.
– Краще встигати! – з легкою, але суворою усмішкою відповіла начальниця. – Якщо згаяти момент і не підірвати ретроградну душу вчасно, вона може стати червоточиною і почне забирати світло навколо себе, забирати його в інших. Людина-червоточина – це потенційний убивця, маніяк, тиран, диктатор. Вони поглинають світло і всіма силами захищають свою оболонку, чіпляються за неї, відчуваючи загрозу. Тому вбити червоточину дуже складно. Вони відчувають наші ланцюги подій і спритно уникають ліквідації. Будьте уважні.
– Камеолано, як зрозуміти, що я ухвалюю правильне рішення? Адже Ангели також можуть помилятися? Що ж тоді буде? – знову запитала Сіанна.
– У нас не карають, якщо ви про це. Ми працюємо не за їжу та не за матеріальні блага. Нам це не потрібно. Ми працюємо заради самого життя, і кожен з вас це розуміє, інакше вас тут не було б. Звісно, навіть Ангели можуть помилятися. Просто намагайтеся, щоб цих помилок було якнайменше. Кожен ваш промах – це втрата світла. А це втрата загальна та ваша особисто. Хочу нагадати, що у Корпорації є кар'єрне зростання! Ви можете стати кураторами, провідними фахівцями та навіть отримати крила Архангела. Але не варто забувати, що за грубе порушення правил можна втратити крила або інші здібності, але це вирішує Верховний Собор Архангелів на чолі з самим Верховним. У всіх нас велика мета, але також і велика відповідальність.