12.1 Світло і Ніщо

Міор та Зорій підійшли до Зали Урочистостей. Це була висока гарна будівля, що нагадувала палац у китайському стилі, з маленьких панелей, схожих на цеглу, що світилася матовим білим світлом. Округлий скляний дах химерної форми відблискував різними кольорами, відбиваючи феєрверки астероїдного дощу. Трохи помилувавшись погодою, Ангели разом з іншими новоприбулими, які також прийшли на чергове заняття, увійшли всередину.

– Все на Небосхилі складається з чистої енергії – світла. Все живе у Всесвіті зіткане з цієї енергії. І вона постійно взаємодіє з порожнечею – Темною енергією, – читав лекцію новоприбулим Архангел Корній. 

Він був високим, статним, смаглявим з чорними очима. Здавалося, у них був шматочок космосу – чорного та нескінченного, з розсипом зоряного пилу та галактик. 

– Цю Темну енергію На Небосхилі називають Ніщо. Саме в цьому прадавньому Ніщо і зародилося колись Світло – не менш давня енергія, яка стала основою для всього іншого.

Хтось у залі підняв руку, бажаючи поставити запитання. Корній кивнув і зробив паузу.

– Архангеле Корнію! А що було раніше? Як з'явилося Ніщо? – запитала Ангелиця в першому ряду.

– Це знання, на жаль, залишається недоступним навіть для нас. Подейкують, цього не відає навіть сам Верховний, – відповів Корній.

Він розповів зацікавленій аудиторії, що за їхніми уявленнями, Світло поступово виштовхувало Темну матерію, зародився Всесвіт, який постійно розширювався. Енергія Світла ставала сильнішою й однієї миті перетворилася на розумне життя – Першоангелів, які стали керувати всіма процесами у своєму вимірі. Але й темна енергія не жадала відступати. Першоангели стали помічати у Всесвіті вкраплення Ніщо – чорні діри або червоточини. 

– Червоточини затягували й поглинали все довкола, включаючи й саме світло. Хаос завжди чинить опір порядку, а життя – це порядок, –  продовжував Корній тихішим голосом. 

Гучно говорити йому й не треба було, бо в аудиторії панувала тиша. Всі, затамувавши подих, слухали його розповідь.

Він пояснив, що Першоангели почали вчитися самостійно виробляти світло, щоб протистояти червоточинам. Це було необхідно, щоб Всесвіт продовжував розширюватися, щоб не дозволити Темній матерії знову почати стискатися і повернути Все у Ніщо.

Першоангели навчилися створювати зі світла Душі – чистий згусток світлої енергії. Щоб їх ростити, були штучно створені цілі світи, які заселяли оболонками й душами в них.

Першоангели допомагали носіям-оболонкам накопичувати світло. Для цього потрібно було жити у гармонії.

На жаль, не кожна оболонка виправдовувала надії Першоангелів і часто лише витрачала дорогоцінну енергію. Проте були й успіхи. Першоангели стали помічати, що іноді, відмираючи, частина енергії все ж таки залишалася, і це вже було якісно нова енергія, щільніша і потужніша. Її можна було знову переродити.

Душі стали перевтілюватися в нових оболонках, і одного разу одне з перевтілень призвело до народження Ангела, на ім'я Адам. Це був переламний момент, який дав поштовх великому прогресу. Ангел був подібний до Першоангелів, що народилися зі світла. Він умів накопичувати знання та міг їх передавати, йому вже не потрібна була оболонка, він сам став незалежним носієм.

Душа стала новою автономною одиницею, здатною допомагати іншим крихітним та недосвідченим душам. Роботу поставили на потік. Душ потрібно було якнайбільше, однієї планети стало недостатньо, але Першоангели вже не справлялися. Тоді було ухвалено рішення створити Небосхил і Корпорацію Світла – своєрідний уряд – Світ Другого порядку, який упорядковував би життя у Всесвіті.

– Усі ви, Новосвітлі, скоро станете частиною Корпорації Світла та отримаєте благословенну можливість послужити великій меті – вирощуванню Світла та боротьби з Ніщо. – підсумував Корній. 

Міор, затамувавши подих, слухав лекцію Корнія. Пазл картини світу складався, і він відчував, як його дух сповнюється метою, – настільки значущою і важливою, що хотілося зірватися з місця і бігти. Бігти робити щось, що допоможе бути потрібним, бути корисним. Він тільки зараз усвідомив, наскільки довгим був його шлях і наскільки важливим. Скільки сподівань і надій було вкладено у нього від початку, в той самий момент створення – народження його душі тут – у Корпорації Світла. Який довгий і непростий шлях він пройшов, щоб повернутись сюди, але вже не просто згустком енергії, а Ангелом.