8. Камеолана

Ангели скупчилися навколо нової кураторки, що вже чекала їх на своєму поверсі.

– Вас вітає Департамент коригування життєвих шляхів! – почала свою розповідь про роботу департаменту Камеолана. 

Її голос був ніжний і прозорий, як музика. 

– Як вам уже пояснив Ларон, душа надто дорого обходиться Небосхилу, тому за кожну одиницю йде боротьба. Виростити з грудки енергії, хоч би якою потужною вона не була, Ангела чи бодай більш щільну душу, здатну до переродження – це колосальна праця. І саме цим займається Департамент коригування життєвих шляхів. Хоча департамент розробки душ і має високу значущість, він не єдиний такий за важливістю. Робота кожного підрозділу пов'язана з іншими. Ми всі тут працюємо на одну мету – заради Світла. Отже, тут ми допомагаємо душам набирати світло, зберігати та, в ідеалі, – примножувати протягом життя для подальшого якіснішого переродження.

З розповіді Камеолани Міор дізнався, що це єдиний Департамент, який втручається в життя Світів Третього порядку, хоч і не безпосередньо.

– Ті з вас, хто працюватиме тут, стануть спостерігачами та наставниками душ. Ми – вчителі, провідники, і саме від нашої роботи часто залежить кількість наростальної енергії. І кожен з вас, бувши душею, багатьом завдячує Ангелам, які працюють у нашому департаменті. Вас також спрямовували, посилали знаки та ідеї, влаштовували можливості та давали шанси здійснити свої мрії та сподівання. І ось ви тут. Тепер ви самі Ангели, а в майбутньому, можливо, і Архангели, керівники відділів, а може й цілих департаментів, – натхненно підсумувала Верховна Жриця.

Міор був захоплений її промовою. Вона, здавалося, вся світилася та іскрилася. Справжній Ангел у тому розумінні, як він уявляв собі, бувши лише душею. Натхненний Міор зрозумів, що хоче працювати тільки з нею і саме у її Департаменті. Він згадав слова Аліди, що треба якось проявити себе, запам'ятатися. Але як? Поставити питання? Але що спитати? Міору немов забрало дар мови. Він не міг збагнути та придумати якесь осмислене питання.

– Отже, хто має запитання? – вимовила Камеолана, розглядаючи Новосвітлих.

Міор напружився з усіх сил, намагаючись вигадати щось розумне, але був абсолютно розгублений. Камеолана дивилася прямо на нього, а він злякався і не міг навіть поворухнутися. Поки Міор намагався впоратися зі ступором, уперед із запитанням знову вийшла Аліда, вже без нотки хвилювання в голосі.

– Скажіть, Камеолано, а службовці Департаменту коригування душ співпрацюють із працівниками Департаменту Ларона?

– Ясна річ, всі департаменти співпрацюють один з одним. Незалежно від того, куди ви отримаєте розподіл, ви так чи інакше контактуватимете з іншими відділами. І, до відома, ми не маємо Департаменту Ларона. Є Департамент створення, розвитку та переродження душ. Якщо ви прагнете там працювати, постарайтеся запам'ятати. 

Камеолана швидко завершила екскурсію і, попрощавшись із присутніми, пішла займатися своєю роботою.

Міор не міг повірити, що зустріч з нею добігла кінця. Через Аліду, вона пішла! Міор вперше відчув роздратування. Адже він думав, що Ангели не можуть відчувати негативних емоцій. Виявляється, можуть. Він відчував злість і обурення, але це почуття було наче окремо від нього. Він міг ним керувати. Емоційний порив не міг заволодіти його розумом. Він розумів, що Аліда не зробила нічого поганого, поставивши своє запитання. І вона не винна в тому, що він не зміг теж щось спитати, не зміг вимовити й слова. І вона не винна, що її питання йому не припало до душі. Але емоція виникла в його аурі, і він поки що не хотів її прибирати. Він просто відзначив це для себе.

Новосвітлі піднялися на інший поверх – до Департаменту розробки Світів Третього порядку. Тут створювали нові планети та світи, продумували їхню атмосферу та біосферу, прогнозували розвиток цивілізації. Це були свого роду проєктувальники, будівельники, архітектори Небосхилу.

Ними керував Мельтор – темноволосий кучерявий статний чоловік-Архангел.

Мельтор у білому костюмі нагадував Адоніса – давньогрецького красеня з дрібними завитками волосся, блакитними очима та статною худорлявою фігурою. Його молодий образ якось зовсім не в'язався з образом Архангела. І всі Ангелиці в залі помітно пожвавішали. Навіть Аліда, схоже, забула про обожнюваного Ларона і пильно дивилася на привабливого Архангела. Попри приємну зовнішність, Мельтор не шанував присутніх широкою посмішкою і був дуже серйозним. Це відразу відчули оточуючі, і флер першого враження від миловидного обличчя молодого Архангела швидко зник, як тільки він почав свою екскурсію.