41 глава

- А ти хочеш? - запитала з викликом.

- Звичайно! Ще запитуєш?

- Тоді подумаю. - В сенсі подумає? Образилася все-таки?

- А чому подумаєш? - не здавався я.

- Дивлячись коли. - Цікаво, а детектор брехні вона теж може обдурити? Що за дівчина? Як так можна невимушено відповідати?

- В четвер? Бо завтра я навряд чи зможу зустрітися. Люда мовчки кивнула. Після вечері ми зразу поїхали. Їхали мовчки, зрозумів, що з розмовами в нас не дуже виходить. Я не знав, що сказати, біля неї губився, як підліток, а вона не з тих, хто без кінця щось розказує. 

- Ти будеш вигулювати собаку? - запитав, коли приїхали до будинку, не хотілося її відпускати. 

- Ні, ще вдень вигуляла, - сказала важко зітхнувши і вийшла з машини. Коли вийшов сам, швидко взяв її за руку. Такі довгі пальці, гарна форма, акуратний манікюр прозорим лаком, але виглядав неймовірним. 

- Дякую з вечір!

- І тобі дякую, - втомлено відповіла і розвернулася, щоб піти. Я не відпустив руку і нахилився, щоб поцілувати, але вона не далася. Я розчаровано зітхнув.

- Гарного вечора! На добраніч. - тихо сказала і зникла за дверима під'їзду. Постоявши ще кілька хвилин, пішов до машини. Настрій був гарний.

Я ще в себе під під'їздом сів на лавочку, поглянув в сторону її будинку. Хотілося туди, там я почувався як вдома. Там була жінка, яку кохаю. Раніше не розумів, чому починають жити разом рано, а зараз сам готовий речі перевезти, аби лише прийняла. Дістав цигарки, але знову поклав назад. Згадав, як вона зраділа, коли дізналася, що я не палив, заради тієї посмішки можна було і кинути.

Чомусь захотілося покатати її на байку. Цим і займусь в четвер, а поки що задоволений піднявся до себе, там було холодно і порожньо. Місце для ночівлі - не більше.
    Середа видалася шаленою, роботи накопичилося. Коли їхав сюди, то думав, що впораюся за місяць-два не відволікаючись, але тепер всі думки були про дівчину. В обід зателефонував їй, але вона не відповіла. Попідганяв документацію, зустрівся з ким мав і після вечері з орендодавцем, втомлений прийшов додому і знову зателефонував до своєї красуні.

- Привіт. Ти як?

- Привіт. Все добре. А ти як? Втомився? - нарешті я почув цей голос, подумав собі.

- Не дуже, ще на завтра трохи лишив, а ввечері я весь твій, - задоволено промовив.

- Мій кажеш...

- А ти проти? 

- Я думаю, ти сильно квапиш події. - Все серйозніше відповіла вона.

- Ти мені сьогодні рану не мастила, так болить, - спробував давити на жалість.

- Ти не знаєш де аптека? - сердито запитала.

- Без тебе такого ефекту не буде. 

- Влад, не розігруй комедію. На добраніч! - і вибила. Ну й характер,  засміявся сам до себе відчуваю, що в нашій сім'ї романтиком буду я.