40 глава

    Влад
    
    Я переживав. Вона не з тих хто буде мовчати з ввічливості. Але дивлячись не неї, щасливу, зрозумів що не прогадав. Виявляється вона багато знає про коней. Часто запитувала і мені багато чого розповідала, та і верхи вона трималася, набагато впевненіше ніж я. Вона вся світилася і я разом з нею. Ми майже цілий вечір трималися за руки, я дорослий мужик млів, здавалося від такої дрібниці. Вечір був неймовірним.

- Втомилася? - запитав, коли ми вже були в автівці.

- Ні, - задоволено відповіла.

- Їдемо вечеряти? - не був певен, що погодиться, бо вже було пізно.

- Поїхали! - спокійно відповіла. До ресторану говорили про різні дрібниці. Час в дорозі минув швидко і невдовзі ми вже сиділи за столиком, який я попередньо забронював.

- Може вина чи шампанського? - перепитав свою красуню.

- Ні, дякую. З ліками поєднувати не можна. - Далі вона вибрала салат, а я стейк з гарбузовим пюре. Хоча вона була щасливою, я не міг себе заспокоїти, вона була неодноразово. Це було видно. Мені було боляче усвідомлювати, що вона з кимось зустрічалася  до мене. Я хотів її. Шалено хотів. І хотів, щоб вона була лише моєю. Ця дівчина рвала мені мозок, сама не усвідомлюючи цього. Але не міг нічого з собою зробити. Вирішив обережно розпитати.

- Ти вже не вперше на іподромі?

- Так, була кілька разів, - невимушено відповіла.

- З ким? - не заспокоювався я. Дівчина подивилася в очі, посміхнулася.

- Владиславе, я тебе не так добре знаю. Але до мінуса з курінням додалися ревнощі, - рівним тоном сказала вона, а посмішка яка, лише її ця ямка може душу перевернути. - Була з Ромою і один раз з подругою. Заспокоївся? - не щоб я не заспокоївся, але що відповісти не знав. Нам принесли замовлення в цей момент.

- Вибач, просто я, - але вона не дала договорити.

- Не пояснюй, все написано на твоєму обличчі. - Чорт, ця дівчина читає мене як відкриту книгу. Так, я ревную. Ревную до минулого. Розумію, це безглуздо, але нічого з собою зробити не можу. Все почалося з Марго, вона навмисне викликала в мене ревнощі, фліртувала з іншими при мені. Але Люда не така, вона коли все почалося врівноважила і заспокоїла мене. Оцінюючи знову цю ситуацію, я знову подумав, що це неймовірна дівчина.

- Я все зіпсував, так? - я боявся її образити, хотів зрозуміти, що коїться в її голові.

- Не накручуй себе. Ти запитав - я відповіла. Хорошого було набагато більше за вечір і одне запитання мені настрій не зіпсує, - спокійно відповіла.

- Підеш знову зі мною на побачення? - вирішив перевести тему я.