Закохатися в грозу

29 глава

Свято підходило до кінця, втомлені, ми рушили додому. Біля будинку Рома запропонував прогулятися, я була не проти. Він взяв Тайсона і ми ще більше години прогулювалися.

- Дивно знову так пройтися. Не відчувається, що ми давно не бачилися. - почав Рома.

- Так, чим далі - тим рідше бачимося. Сумно трохи, але думаю це нормально. Ми дорослішаємо. - спокійно відповіла.

- Я сумую за тим часом, коли ми були втрьох. Щасливішими були, чи що?!

- Розумію. - я зупинилася, поглянула в очі. - Все налагодиться, треба час. Тобі просто незвично жити самому. Ти до цього не звик. -А як справи в клубі? Як там всі? Давно про них нічого не чула, -  вирішила змінити тему я.

- Загалом нормально. Але є нюанси, які псують колектив, - розпочав неохоче.

- Ти ж знаєш, що замість Лілі в нас почала працювати Таня. Спочатку було нормально, а потім вона почала з нашими фліртувати, Костя втратив голову, а вона на його очах то з клієнтами, то до мене загравала. Почалися скандали, Єгор її звільнив, але цілісність колективу порушилася. От, коли все нормально, то не помічається, ніби так має бути, а коли починаються проблеми, то починаєш по новому дивитися, на той період, коли все нормально було. Ти і Ліля була прикладом для дівчат. Вони самі мені про це сказали. Вас цікавила лише робота, ну не враховуючи стосунки Лілі і Єгора. - монотонно розповідав. - Що ще? Часом відвідувачі приходять за тебе запитують, особливо чоловіки. Тебе не вистачає! - промовив з посмішкою.

- Мені приємно, - коротко відповіла, -  переказуй вітання нашим.

- Обов'язково! Але давай не будем про роботу. До речі, Іра передала тобі передачу, - вже з посмішкою сказав, - наголосила, що це до 8 березня.

- Я думаю це був привід тебе побачити, - відповіла прямо.

- Ну я не винен, що такий красивий, - зробив серйозний вираз обличчя.

- А скромний! - віджартувалася і стукнула його в плече.

 Ми ще трохи поговорили і, прийшовши додому, невдовзі заснули. Неділя була якась сумна. Ми з Ромою сходили на кладовище, я виплакалася, а він як завжди мовчав, слова були зайві. Просто обіймав. Тільки з ним я могла дати волю емоціям, він розумів як ніхто. 

Він був тоді там, бачив це, а потім бачив як зламалася я і допоміг піднятися. Так, в тиші і прийшли додому. Антоніна Сергіївна накрила стіл, ми пообідали, далі почали збиратися в дорогу. Напакувала нам повні сумки консервації, сушні з яблук на компот, мені ще вишеньки дала, як з переляку. Знає, що я їх люблю. Всі спроби відмовитися залишилися невдалими, але я не сердилася, це турбота. Потім плакала вона, ми всі обіймали, заспокоювали. 

Десь в чотири ми були готові, Антоніна Сергіївна нас перехрестила в дорогу і ми поїхали. Єгор і Ліля спереду, а я, Рома і Тайсон на задньому сидінні. Спочатку багато співали, ми завжди так робили, коли їхали разом, а потім я заснула в Роми на плечі. Коли приїхали, то всі пішли до мене. Мали ще попити чаю, але коли вийшли з ліфта, то побачили Влада, який сидів на останній сходинці і був весь побитий.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше