28 глава

- Ви знаєте? Наша Мілка сьогодні зарядила гучного ляща одному бідоласі, який подумав, що ми коханці,  - в цей момент, вже по справжньому подавилася Ліля. Всі здивувалися. 

- В тебе є хлопець? І чого я про нього нічого не знаю? - ображено запитав Рома.

- Коли ти вже встигла? - здивувалася Ліля.

- Дитино, це правда? - запитала іменинниця.

- Нема ніякого хлопця! - почала виправдовуватися я. - Ми лише познайомилися!

- Ну так не піде! - не вгамовувався Рома.

- Дійсно нема що розповідати. Коли щось буде, то я обов'язково вам все розкажу.

- Він такий злий був! Щоб ви побачили, - не затикався Єгор. - Ревнощі - страшна сила! - наголосив. Ми ще трохи поговорили, прибрали на столі, помили посуд і порозходилися спати. 

Телефон був на беззвучному, я лише перед сном подивилася скільки там пропущених від Влада, але не перетелефонувала. Нехай подумає про скоєне.

Субота, хоч і почалася рано, але час летів дуже швидко. Поки підготували одяг, вклали волосся, нафарбувалися половина дня минула. Добре, ще вчора привітали нашу Антоніну Сергіївну, поплакали, я подякувала за все. Подарунки ніби сподобалися. 

Коли всі були готові, то вирушили далі. В кафе були о третій. В мене була бордова сукня з коротким рукавом, жакета з собою не брала, бо знала, що буде тепло. 

- Це що таке? - підійшов різко здивований Рома. Я лише зараз помітила синець, чіткий відбиток пальців, який був дуууже помітним. Хоч гостей було небагато, все одно не хотілося, щоб щось обговорювали. Рома накинув на мене свій піджак і сів зліва від мене, щоб прикривати його. Він був розлюченим.

- Ти ж розумієш, що це ненормально? - не заспокоювався він.

- Це випадково вийшло, - навіщось почала виправдовувати Влада я. - Більше я такого не допущу! Обіцяю! - пообіцяла впевнено я.

- Ти не заслуговуєш на таке ставлення!

- Все, добре не переживай! - заспокоювала я друга. 

- Він тобі подобається? - запитав скривлено.

- Ще не знаю, - посміхнулася я, - ти ж знаєш я перебірлива.

- Це добре. Я не хочу, щоб тобі зробили боляче, - промовив тихо.

- Знаю. Але ти не можеш мене вберегти від всього. - спокійно відповіла йому.

 Вечір проходив спокійно. Я хоч небагато, але випила, алкоголь вдарив в голову, я вирішила відповісти Владу. Крім пропущених, сьогодні з'явилися ще повідомлення, чого там тільки не було і голосові відправив, але я не дуже перечитувала. Написала йому:

" В мене все добре. Дякую за прикрасу. Поговоримо коли приїду"

Спеціально нічого поганого не писала, щоб подумав про гематому.

"Яку прикрасу?"

Одразу прилетіло, але я не відповіла.

"Що робиш?"

 Прийшло знову. Цього разу я вже не втрималася.

"Перейменовую твій контакт!" 

"І хто я тепер в тебе в телефоні?" - я подумала і чомусь лише це було в голові.

"Лопух звичайний" - задоволено відписала і знову заховала телефон.