24 глава

- Думаю, ти зможеш це виправити. А де ти зараз живеш?

- Жив в готелі, а зараз винайняв квартиру в тому будинку, - і вказав рукою на нього.

- Це збіг? Чи ти… - вона була шокована.

- Це не збіг. Вже два дні там живу, - сказав задоволено. - Тепер я майже завжди поряд. Можна пішки в гості ходити один до одного. - Зізнався  я.

- В мене нема слів. - видно було що вона занервувала.

- Можу вранці підвозити тебе на роботу .

- Ні дякую. Якось тебе стало дуже багато в моєму житті.

- Я цього і хочу, - прямо сказав. Вона розвернулася, щоб іти назад, що означало що прогулянка скоро закінчиться. Тайсон він неї не відходив, повідець був швидше для перехожих, щоб не боялися. Я ж хотів взяти її за руку, але не наважувався. Телефон був на беззвучному режимі, там купа пропущених по роботі. Розбиратися буду потім. Зараз хотів бути з нею.

- Влад, я думаю ти дуже поспішаєш. Ти мене зовсім не знаєш і я… - Але я перебив.

- Тоді дозволь дізнатися більше. Не закривайся. - Я різко став перед нею. Вона не відвела погляду, але я бачив недовіру.

- Послухай, я неготова зараз відкривати душу. - Я розчаровано кивнув.

- Завтра мені не вийде зустрітися, але в п’ятницю я намагатимусь приїхати побачити тебе перед твоїм від’їздом. Ти не проти? - Вирішив попередити.

- Я гадаю, щоб я зараз не сказала, це нічого не змінить, - холодно відповіла.

- То що ти все-таки любиш пити? - Вирішив змінити тему. 

- Чорний чай, - відповіла з посмішкою.

- А як ти ставишся до алкоголю?

- Пиво ненавиджу як і його запаху. Можу іноді випити шампанського чи вина. Але небагато. Я швидко п’янію.

- А ти?

- До речі, пиво теж не дуже люблю. Зазвичай з хлопцями п’ємо коньяк.. 

- І часто ви з хлопцями збираєтеся так?

- Ні. Частина з них вже одружені та  і живемо ми хто де. Тому коли збираємося, то можемо собі дозволити. - Вона нічого не відповіла. Ми мовчки дійшли до дверей. Я збирався провести до квартири, але вона зупинила.

- Давай тут попрощаємося. Дякую за вечір. - Промовила тихо, а я не втримався і підійшов, щоб обійняти, мені це було необхідно, але пес знову загарчав, ми засміялися.

- Мені треба знайти з ним спільну мову, - серйозно промовив.

- Так, однозначно. Але я  допомагати не буду. - Промовила з посмішкою. Яка вона красива, коли сміється. Я сьогодні не міг намилуватися. В очах з'являвся блиск. В тих очах хотілося загубитися.

- Він до всіх хлопців поряд з тобою так ставиться?

- Двох він дуже любить, - сказала серйозно, - ну, все я пішла. - І зникла за дверима. І як це розуміти? Кого цей собака дуже любить? Може того однокласника і брата? Хто такий Єгор? Ця дівчина ходяча загадка. Далі вечір пролетів швидко, переставивши машину в сусідній двір. Піднявся до себе, рішення переїхати сюди було спонтанним, але не шкодую. Моя майбутня дівчина не може бути далеко від мене. Перетелефонував до тих, хто раніше дзвонив. Поговорив трохи з Артуром. Вирішили взяти ще одного помічника, Артур не розумів мого рішення залишатися в Рівному на постійній основі, і оскільки побачення завтра мені не світить, тому їду до нього. Будем влаштовувати співбесіду.