9 глава

Про життя в гуртожитку можна було забути. Треба було знайти квартиру чи кімнату, щоб можна було жити з собакою. Квартиру я шукала довго, на моє здивування Іра переїхала зі мною, вдвох було легше. Вдома за квартирою дивилася мама Роми і Єгора. Приїжджала я дуже рідко, з собакою це було важко, а коли мені треба були на кладовище чи до церкви, Тайсона залишала на Іру.

Якщо до цього я ще хотіла знайомитися з хлопцями, то тепер мені було не до цього. Їхні проблеми мені здавалися неважливими, розмови не клеїлися. Іра казала, що мені треба старший мужик, який візьме мої проблеми на себе. Але я точно розуміла, що мої проблеми нікому не треба.

Рома з Єгором жартували, що я з такими темпами буду монахинею.

Рома мене не залишав, постійно телефонував, вони стали мені рідними людьми. Їхня мама, Антоніна Сергіївна, мені іноді передавала передачі, називала дочкою, я була вдячна, але не хотіла бути тягарем. Дякувати Богу в мене залишилася дідусева квартира, яку мама здавала і я мала стабільно кошти, плюс стипендія, але коштів не вистачало. Ті, що залишилися від продажу будинку чіпати не хотіла, та і не так багато їх там було. Треба було ставати самостійною.

Ми почали виступати з Ірою разом. Я світленька в чорному костюмі, Іра - смуглява брюнетка в білому. Вже на ділі зрозуміла, що це не так легко як здавалося, коли чоловіки дивляться на тебе, як на кусок м'яса, яке хочеться з'їсти, то це не дуже приємне відчуття.

Так тривало пів року.

Літом на канікулах Рома з Єгором запросили до себе, Єгор в клубі був директором, а Рома підробляв, то на барі, то співав з гітарою. Одного разу ми вранці поки не було відвідувачів разом співали, Єгору сподобалося, персоналу теж. Голос в мене був непоганий,  грати разом було не вперше, тиждень я тренувалася, репетирувала. Антоніна Сергіївна передала мені гітару, а потім в будній день спробували перед відвідувачами і вийшло!

Яка я тоді щаслива була, людям подобалося і мені теж.

Жила з хлопцями, їм було вигідно, бо я смачно готую, чайові були в клубі непогані, люди замовляли пісні, я багато вчила, на пальцях з'явилися мозолі, я навіть навчилася сама налаштовувати гітару, бо до цього цим займався Рома. Вивчила велику кількість пісень. Хлопці мене берегли.

В клубі була дівчина- адміністратор Ліля, вона Єгору дуже подобалася. Він при ній ставав таким смішним, завжди впевнений в собі, а тут поводив себе як закоханий підліток. Ми з Ромою домовилися, що якщо вони сідали разом щось обговорювати, то ми завжди грали щось романтичне. Не знаю чи Ліля вже все зрозуміла, чи доля так вирішила, але до кінця літа вони були разом.

Я поїхала на навчання, мене переповнювали емоції, забрали в батьків хлопців Тайсона, Єгор нас завіз і почався останній рік навчання. Далі вчитися я не планувала, була впевнена, що фінансово не осилю. Та і у великому місці оренда квартир була в рази вищою. Тому протягнувши ще рік, я повернулася додому. Влаштувалася в лікарню, робота була непоганою, в мене все виходило. Але з часом зрозуміла, що мені важко морально, тут все нагадувало про Льошу і маму.