Глава 3. «Нові місця, старі серця»

Сцена 1: Вхід у нову гру

Спекотне сонце сліпило очі, коли Тун Яо вийшла з таксі біля невеличкої будівлі з емблемою — стилізованою зіркою, що прориває темряву. Під нею — назва нової команди: AstraNova. "Нова зірка", — подумала вона. — Якраз те, що треба.

Це був перший день на новій посаді. Її нова роль — головний тренер жіночої збірної з кіберспорту. Тут усе виглядало простіше, ніж у блискучому світі ZGDX, але атмосфера була насичена потенціалом і нетерпінням.

Вона відкрила двері й зробила крок усередину. Її зустріли здивовані й дещо обережні погляди гравчинь, які ще не знали, що саме ця жінка змінить їхнє уявлення про гру.

— Привіт, — впевнено мовила Тун Яо. — Я Тун Яо. І від сьогодні — ваш тренер.

Декілька дівчат перезирнулися, хтось скептично підняв брову, але Тун Яо продовжила:

— Я тут не щоб керувати. Я тут, щоб повірити у вас першою. AstraNova — це команда, що має стати новою зіркою на кіберспортивному небі. Ми не просто гратимемо — ми перепишемо правила.

У тиші — перші проблиски довіри. Початок зроблено.

Сцена 2: Порожнє крісло мідера

У ZGDX відлунювали звуки клавіатур, але було щось незвичне. Порожнє мідерське місце мовчало, мов нагадування: тут сиділа вона.

На екрані перед Лу Сиченом — список потенційних кандидатів. Поруч Чжень І й менеджер.

— Вона тільки вчора пішла, а вже порожньо, — зітхнув Чжень І, скручуючи ручку в пальцях.

— Це нормально, — сказав Лу Сичен, не зводячи очей з монітора. — Але ми не маємо права зупинятись.

Менеджер увімкнув геймплей молодого хлопця з регіональної ліги. Агресивний стиль, сміливі рішення, дика енергія.

— Нагадує, як Тун Яо вперше прийшла, — пробурмотів Чжень І.

Лу Сичен ледь помітно усміхнувся.

— Можливо. Але Тун Яо була одна. Її не замінити. Зате можна знайти когось, хто напише свою історію.

І пошук почався.