Закохати темного владику

Розділ 5. Гра почалася

— Гаразд. Тоді гра почалася.

Його слова пролунали, як виклик.

Раптом темрява довкола почала змінюватися. Стеля розчинилася, відкриваючи небо, сповнене палаючих зірок, які виглядали радше як очі, що спостерігали за ними.

— Якщо ти хочеш зрозуміти мене, то йди за мною, — сказав він і рушив уперед.

Еліза не вагаючись рушила за ним.

Вони вийшли на міст, що зависав у повітрі без жодної підтримки. Темрява під ними вирувала, немов живий океан.

— Це місце не прощає слабких, — промовив він, зупинившись. — Ти ще можеш піти.

Еліза глибоко вдихнула.

— Я не йду.

Він усміхнувся.

— Тоді не кажи, що я не попереджав.

Раптом міст почав зникати, ніби його поглинала темрява.

Еліза відчула, як земля під її ногами почала розчинятися.

Вона похитнулася, але в останню мить його рука схопила її.

— Ти не така вже й слабка, як здається, — промовив він.