Футбольний турнір

Січень та початок лютого промайнули непомітно в очікуванні обіцяних змін. Валентин уже знайшов собі нове місце роботи і все запрошував Мирослава піти працювати з ним.

Одного разу на початку лютого в компанії стартував турнір між відділами з футзалу. Керівники компанії орендували в одній школі на Подолі спортзал і турнір розпочався. Кожного дня рівно о 19:00 змагалися два відділи між собою за вихід у наступне коло змагань. Спочатку ніхто не придавав значення цим подіям, але, коли відділ постачання розгромив відділ продажів, у компанії почався справжній переполох. Усі обговорювали лише змагання та хто в кого виграв, звісно, ті, хто програв, вимагали реваншу, знаходячи безліч причин для пояснень. Черга дійшла й до фінансового відділу. Валентин на початку без надмірного захоплення почав збирати команду.

— Мирославе, ти в футбол граєш? — поцікавився він.

— Колись ще в школі грав, пригадав той.

— Але ж ти не палиш.

— Ні, точно не палю.

— Добре, троє вже є.

— А хто третій? — поцікавився той.

— Сергій зголосився, чоловік Маші, він буде за неї.

— Добре, зіграємось.

Взяли ще двох геть молодих хлопчаків із бухгалтерії. У понеділок фінансисти зустрілися проти виробничого відділу. Одразу стало зрозуміло, що ці хлопці налаштовані рішуче. У кожній команді грало по 5 чоловік, і Валентин обрав тактику 1-2-1. Він пішов у напад, а Мирослав із Сергієм грали в центрі.

Матч розпочався — і противники ринули вперед. Розхитавши захист, вони без проблем забили перший гол. Потім черга прийшла відповідати й доля подарувала нам його воротаря. Той пропускав усе, що летіло у ворота. Знаючи своє слабке місце, вони намагалися якомога більше забити голів і збивали ще в центрі поля, не даючи можливості організувати пристойну атаку.

Перший тайм ми програли 3:5, але відчувалося, що нам бракує практики та зіграності. Протягом першого тайму складно було просто пас зручний передати, не те, що організувати якусь пристойну комбінацію.

Другий тайм розпочався більш активно. Зрозумівши їхні слабкі сторони атаки, здебільшого йшли через край Мирослава, які успішно завершував Валентин, пробиваючи майже в порожні ворота. Сергій пристрілявся і почав забивати здалеку. Під кінець другого тайму всі так розігралися, що не помітили, як сплив час, цього вечора фінансисти виграли з рахунком 8:7.

Така проста річ, як поганяти м’яча після роботи, виявилася, чи не найприємнішою з того, що траплялось останнім часом, не враховуючи, звісно, новорічний корпоратив у Литві. Усі були у захваті, навіть дівчата, які прийшли вже на другий тайм, кричали, не стримуючись. Валентин так захопився перемогою, що запросив усіх посидіти трохи після гри, і ще з пару годинок у пабі вони обмивали першу футбольну перемогу.

У змаганні брало участь 5 команд, і було вирішено, що фінансисти зіграють у фіналі. Відділ постачання в наступній грі просто не помітив маркетологів і до фіналу вийшли фінансисти проти постачальників.