Наступного дня була запланована поїздка в місто Трокай, що в 27 кілометрах від Вільнюса. Саме в таких невеликих містечках по-справжньому відчувається дух країни. Екскурсоводка — чарівна та енергійна жіночка — розповідала, як пройшла приватизація в їхній країні і як вона, місцева мешканка, отримала земельну ділянку в 6 гектар, а також про дивіденди, які вона отримує зі своїх акцій. Словом, нагнала суму своїми розповідями, натякаючи на різницю між литовцями та українцями. І хоча дві країни вийшли з однієї колиски, далі проявили себе абсолютно по-різному — кидалися у вічі порядок та чистота повсюди, а також рівнісінькі дороги.
Трокайський замок — це ніби троянда чи лілія на воді. Він омивається з усіх боків двома великими озерами й виглядає як щось із дитячих казок про середньовічних рицарів. Поряд торгували різноманітними виробами з бурштину. Ліда обрала собі прикрасу й виглядала щасливою, отримавши її в подарунок. Звісно, придбали різних сувенірів на згадку. Ще якийсь час гуляли містом, а потім повернулися до Вільнюса й пішли на закупи до їхнього торгівельно-розважального центру, там остаточно згубилися ще години на 3 і, накупивши усіляких литовських родзинок, по типу ризького бальзаму, зібралися у зворотний шлях до Києва.
Десь під ранок 3 січня туристичний автобус в’їхав у місто й чомусь одразу майнула думка: «Оце справжня Європа».
Після виїзного корпоративу атмосфера в колективі значно покращилася. Валентин, який і так майже не демонстрував статус керівника, став ще більш приятельськи себе вести, натякаючи навіть на продовження дружніх стосунків новою сформованою мінікомпашкою з шести чоловік.
Маша чомусь, навпаки, стала в розмові якоюсь різкою і все більше почала нагадувати сусідку Мар’яну. Мирослав запросив її одного разу пообідати, сподіваючись налагодити нормальні стосунки, але вона продовжувала вести себе, мов той зелений кактус. Але це тривало недовго, через пару тижнів усе стало на свої місця і Маша, яку він знав раніше, стала навіть краще, звісно, як колега.
Взагалі колеги, з якими ти проводиш в офісі інколи більше часу, ніж зі своїми рідними, мають подобатись, і атмосфера в колективі це, напевно, те головне, що відрізняє успішні компанії від інших.