Кінець світу

Усі почали говорити лише про неї. Навіть скандали з Федоровичем відійшли на другий план. У медіа почали ширитися чутки про голлівудських зірок, які купують бомбосховища, та й про наших, які вже побудували їх собі. Але найбільший сказ почався напередодні, за п’ять днів до 12 грудня.

У вестибюлі компанії стояв телевізор, і Мирослав інколи зупинявся, щоб одним оком поглянути, про що вони ті журналісти там говорять. Тема була одна і та ж — кінець світу. Та й по радіо, яке частенько слухав в автомобілі, їдучи на роботу та з роботи, ця тема крутилася невпинно.

Вони вирішили влаштували собі свято на 12 грудня. Ліда запекла кролика за своїм особовим рецептом з овочами та картоплею. Мирослав купив дороге вино і солодощі й одразу після роботи зібралися за святковим столом. Це ще й була середа, для багатьох день кохання, тому той колективний психоз, який був два тижні напередодні, вони майже не помітили.

Але найцікавіше чекало зранку 13 грудня. Усі ті медіа, які напередодні кричали про кінець світу, почали, як один, говорити абсолютно протилежне, що це кінець однієї ери та початок іншої і все таке. І в той момент Мирослав збагнув, яку силу впливу мають усі ті медіа на суспільство та й загалом на суспільну думку. Стало очевидним, що те, що він позбувся телевізора у себе у квартирі, — це найліпше, окрім Ліди, що трапилося з ним за останній рік.

А наступного тижня офісом прокотилася нова новина. Виявляється, власниця на радощах, що вдало і вчасно встигла продати свій бізнес, вирішила віддячити й оплатити новорічний корпоратив у Литві. Звісно, поїде лише керівництво компанії та наближені особи.

Ввечері Мирослав розповів Ліді цю новину й поцікавився, чи вона погодиться поїхати разом із ним, вона без вагань одразу погодилася, тому наступного дня він підтвердив, що їде, і замовив 2 місця. Потім ще чекали на оформлення візи й, починаючи із середини 20-х чисел грудня, почали збиратися в подорож. Передусім придбали Ліді святкову сукню, у якій та виглядала неперевершеною.

Власники компанії поїхали у свою Іспанію, а головним призначили племінника її чоловіка — молодого хлопця років 25 та його помічницю, також молоденьку дівчину того ж віку, саме вони організовували цю поїздку від оформлення віз до найменших деталей, пов’язаних із нею.