Наступного ранку Маша не була схожа сама на себе, а Валентин із Сніжаною виглядали відпочившими і свіжими, тому після легкого сніданку Валентин розвів кожного по різних об’єктах. Сьогодні мав бути головний робочий день. Мирославу випало невелике виробниче підприємство, і згідно з планом перевірки він почав знайомство з його активами та різноманітною звітністю.
На перевірку всіх активів не було ні часу, ні потреби, тому, перевіривши десяток різноманітних активів і не знайшовши жодної невідповідності, зробив висновок, що все чисто і з вірогідністю до 99 % така ж ситуація виявиться і з рештою активів, тому після двогодинного блукання виробничими потужностями він поглянув ще деякі документи, зіставив їх зі своїми і, знову не знайшовши жодних розбіжностей, зробив висновок, що продовжувати далі перевірку немає потреби.
Далі один із працівників повіз його на промислові склади. Один уже встигла перевірити Маша, а інший лишався Мирославу. На складах також був порядок, вони ніби готувалися до перевірки й вона не зайняла більше години часу.
Валентин зі Сніжаною також швидко впоралися і заїхали за Мирославом, а Маша завершувала перевіряти своє підприємство, тому всі поїхали по неї. Десь після 2-ї години Маша нарешті звільнилася і Валентин запропонував відвідати славнозвісний «Привоз». «Дійсно, ми геть забули про таке колоритне місце. Сила слова й анекдоти зробили це місце легендарним, хоча насправді виглядає як звичайнісінький ринок».
Купили рибу і якісь ягоди на вечір, далі заїхали в торговий центр і в одному з офісів підбили підсумки перевірок. Було все наскільки ідеально, що в таке не хотілося вірити, лише Маша знайшла якусь незначну невідповідність на складі.
Близько 6-ї, завершивши звіти, нарешті поїхали на квартиру. Після спекотного дня і бродіння по складах та підприємствам по черзі кожен хотів прийняти душ та одягти щось не таке потне.
Десь у пів на восьму знову пішли вечеряти та гуляти містом. І знову, але вже більш спокійно, пили пиво та вино. Мирослав уперше скоштував мамалигу, а Маша налягала на величезні засмажені на грилі королівські креветки. По завершенню офіційної частини відрядження Валентин не шкодував гроші й замовляв усе нові та нові страви.
Цього вечора Маша намагалася не дивитися в сторону Мирослава. Валентин, звісно, заливався зі сміху, споглядаючи таку дивну парочку, а Сніжана все щось хотіла в неї випитати, але Маша стійко трималася.
Мирославу пригадалося, що в Одесі на Аркадії є цікаві нічні клуби. Він запропонував сьогодні після ресторану туди сходити. Валентин почав віджартовуватися, що таких командировочних йому не давали і що це ну дуже недешеві клуби. Мирославу саме нещодавно виплатили заробітну плату й найменше, про що він хотів у цей момент думати, — це про економію.
Тему якось перевели в іншу сторону й, знову повертаючись у квартиру, Валентин накупив у супермаркеті пива та усіляких дурниць.