Тепер в тебе буде власна кондитерська, як я й обіцяв.- сказав Артем, показуючи приміщення Поліні.
-Не можу в це повірити! Невже це правда? Ущипни мене!.- прошу я, але Артем не щипає, а цілує мене ніжно в губи.
-Прокинулась?- питає він.
-Ні, так ще більше думаю, що це все мені сниться.- кажу я.
-Тепер ти зможеш готувати тут свою смачну випічку, а я заходитиму після роботи і смакуватиму нею.- каже Артем, все ще тримаючи мене в обіймах.
-А ти не боятимешся погладшати?- спитала я.
-Ні. Ти ж мене будь-яким кохатимеш?- спитав чоловік усміхаючись.
-Звісно. Годуватиму тебе смакотою. Щоб тебе ніхто в мене не забрав.- сказала я.
-Ах ти ж моя хитрунка!-сказав він знову цілуючи свою дружину.
В цей час телефонує дідусь Артема.
-Так, дідусю. Добре, приїду.- каже Артем трохи міняючись в обличчі.
-Щось сталося?- питаю сполохано.
-Так. Дідусь хоче, щоб ми приїхали зараз до нього.- сказав Артем.
-Тоді поїхали.- сказала я трохи сумно.
-Не сумуй! Ми скоро відсвяткуємо відкриття твоєї кондитерської.- сказав Артем, коли ми сідали в авто.
Приїхавши до дідуся ми зустріли Єгора, що палив на ганку будинку і чекав мабуть на нас.
-О, голубки приїхали.- сказав з відразою.
-І тобі привіт. Де дідусь?- спитав Артем.
-Він в залі. Чекає на вас.- сказав Єгор хитро всміхаючись.
Ми зайшли в дім і попрямували в за, де сидів дідусь з бабусею.
-Доброго вечора.- привіталис ми з Артемом.
-Доброго.- сказав дідусь, трохи натягнено.
-Не буду ходити навколо і колами. Єгор каже, що у вас фіктивний шлюб. І що ви скоро розійдетеся і розділите мою компанію.- каже дідусь нас ошелешуючи.
-Дідусю, це маячня. Ми справді кохаємо одне одного і розлучатися не збираємося.- каже Артем твердо.
-Та невже? –каже Єгор.
-А чому ж тоді твоя подруга Віка, каже обернене?- питає Єгор.
-А до чого тут Віка?- питаю сполошено.
-Я її трохи підпоїв у клубі і вона мені дещо розказала.- каже Єгор.
-То мабуть фантазії самої Віки. У нас все добре.- каже Артем.
-Дмитро, Івановичу, ми не так давно знайомі з Артемом, але повірте – ми справді кохаємо одне одного, і все, що каже Єгор, це маячня!- кажу я.
-Досить! Я зрозумів.- каже дідусь.- Єгоре, я тебе відправляю до Одеси. Там ми відкриваємо нову філію нашої компанії. Якщо ти покажеш себе гарним керівником, тоді ми повернемося до цієї розмови.
****
-Яка краса!- каже Артем у мене з-за спини.
-Так, ремонт майже закінчено, завтра ми зможемо відкрити кондитерську.- кажу я.
-Це дуже добре, а то ці 3 місяці, мені дуже не вистачало моєї дружини…- сказав Артем огортаючи мене своїм теплом та присстрасно цілуючи.
-У мене до речі для тебе буде одна гарна новина.- сказала я загадкова.
-Справді? І яка ж?- спитав він лоскочучи мене.
-Скоро нам доведеться робити ремонт у нашому дому.- кажу я.
-Це ж чому?- питає Артем здивовано.
-Тому, що в нас скоро буде малюк.- кажу я схвильовано дивлячись на його реакцію.
-Що? Я скоро стану батьком?- питає ошелешено.
-Так, десь через пів року.- кажу я.
-Але як? А, тепер зрозуміло, чому ти останнім часом погано себе почувала. Але чому ти не сказала мені раніше?- спитав Артем з докором.
-Я просто сама нещодано дізналася. За всіма цими справами, не помітила, що щось змінилося в моєму організмі.- кажу я.
-Ти вже робила обстеження? Хто в нас буде?- питає погладжуючи мій живіт.
-Ні.Завтра підемо з тобою, якщо захочеш.- кажу я.
-Добре. Так і зробимо. Відкладу всі свої справи.-каже Артем мене цілуючи.
****
-Я сказав, що ми цього робити не будемо! Так. Бо я тут керівник.- в цей час в Одесі кричав Єгор комусь у слухавку.- Все бувайте.- крикнув він і поклав слухавку.
-Єгоре, що сталося.- спитав його зам.
-Вони не хочуть з нами співпрацювати, та ми інших спонсорів знайдемо!- крикнув той, запалюючи цигарку.
-Втрата ще одного спонсора нам не на руку. Треба бути лояльнішим, Єгоре.- каже зам Павло.
-Нічого, я все вирішу!- кидає Єгор продумуючи новий план.
Ось і продовження історії. Діліться враженнями.
Ваша ІРЕН ВАСТРО і МИРОСЛАВА ТРОЯНДСЬКА