Розділ 3

-Поліно, тебе викликає Марина Євгенівна.- кличе мене невдоволена Аріна.

-Зараз прийду. Торт витягну з духовки.- кажу я.

-Поспіши.- кинула мені вслід адміністраторка і зникла з мого поля зору.

-Викликали?- питаю я зайшовши в кабінет директриси.

-Так, Поліно, викликала. Знайомся, це моя подруга Руслана і її донька Дарина. У її доньки скоро весілля, тому вона хоче, щоб ти допомовамгла їм обрати торт.- каже директриса.

-Так, звісно.- кажу я і ми обираємо торт для весілля.

-Дякуємо, за те, що приділили нам час.- каже Руслана.

-Немає за що, люба.- каже їй директриса.

-Дякую, Поліно, що допомогла, нам. Ви справжній  майстер своєї справи.- каже вона з посмішкою.

-Я буду дуже рада, якщо вам все сподобається.- кажу я.

****

Минув тиждень з тих пір.

-Поліно, дзвонила моя подруга і запрошувала тебе на весілля її доньки.- каже мені директриса.

-Мені дуже приємно за запрошення, але я мабуть не поїду.- кажу я.

-Чому? Там буде багато не жонатих хлопців, може знайдеш своє щастя.- підморгнула мені Марина Євгенівна.

-Я поки не хочу ні з ким зустрічатися.- кажу я.

-Тоді просто не ображай подругу. Їй дуже сподобався твій весільний торт.- каже директриса.- Тому завтра 0 12 годині ми їдемо на весілля.- каже директриса.

-Але…-намагаюся протестувати я.

-Заведемо нові знайомства, може це допоможе в майбутньому і до нас буде звертатися більше клієнтів.- каже жінка.

-Ну, якщо для справи, то я згодна.- погоджуюся я.

Ну, ось і маєш, маю їхати на весілля. Це ж треба зачіска, одяг, взуття.- думаю про себе.

-За подарунок не турбуйся. Подаруємо його разом. Я купила молодятам  вишуканий сервіз.- каже жінка.

-Гаразд.- кажу всміхаючись і зникаю з її очей.

****

-Бачиш, як гарно тобі личить моя сукня.- каже моя подруга Віка.

-Так,  фіолетовий,- мій улюблений колір.- кажу я.

-Але в мене немає  підходящого взуття.- кажу я.

-Я тобі дам свої модні черевички.- каже дівчина.

-Але в мене розмір інший.- кажу я.

-Всього на розмір менше. Давити точно не будуть.- каже подруга.

-Не треба, краще одягну свої. Хоч вони і слизькі, але в гарному стані. Я їх майже не вдягаю. Їхатимемо на весілля на машині, тож, все буде добре.- кажу я.

-Це добре.  Тепер давай робити зачіску. Дайсон нам в допомогу.- каже вона і починається процес магії.

-Ну, от. Ти в мене справжня красуня!- каже подруга.- Всі хлопці будуть твої.- каже вона підморгуючи.

- Я туди не через хлопців їду.- кажу я.

-Одне іншому не заважає.- каже подруга всміхаючись.

-Ну, все я пішла.- кажу, коли бачу, що телефонує директриса.

-Гарно відпочити!- каже подруга, замикаючи двері.

Спускаюсь униз, де мене вже чекає Марина Євгенівна.

-Ти дуже гарна. – каже директорка.

-Ви теж.- кажу я.

-Сьогодні ми отримаємо багато нових замовлень завдяки тобі.- каже директорка, коли я сідаю в авто.

-Сподіваюся.- кажу я.

Коли ми підїджаємо до ресторану, де відмічають весілля, то бачимо дуже багато людей. Ми вітаємо наречених і починаємо ходити і знайомитись з людьми. Марина Євгенівна рекламує мої торти, дає номери телефонів, я розказую гостям про смакоту, яку я печу і так триває декілька годин. Коли я втомлена підходжу до столика, щоб щось попити, хтось штовхає мене в спину.

-Ой, вибачте.- каже мені знайомий голос.

-Не вибачу.- кажу я, коли бачу плями від шампанського на сукні.

-Я не хотів, мене теж штовхнули.- каже Артем.- Це знову ти?- дивується, коли я повертаюся до нього обличчям.

-Я. – кажу я, витираючи плями.

-А ти як тут?- питає.

-Запросила подруга моєї директорки. Ми для неї робили торт на це весілля.- кажу я.- А ти?-питаю я.

-Наречена – моя двоюрідна сестра.- каже він показуючи на наречену.

-Ви дуже схожі з сестрою.- кажу я.

-Так. Пробач за сукню. Я можу якось допомогти? Може відвести тебе додому? Дорогу я пам’ятаю.- каже всміхаючись.

-Пробач, та я можу добратися і сама.- кажу я і йду в бік директриси, сказати, що поїду додому.

В цей час наречена проводить  церемонію кидання букета, який за нещастям влучає мені в голову. Троянди боляче царапають мої ніжну шкіру голови.

-Поліно, ти як?- питає Артем опинившись поряд.

-Не знаю.- кажу я і беруся за голову.-бачу кров на пальцях.