Закохана у тінь

4

Наступного дня я побачила їх на вулиці.

Він ішов із нею — спокійно, звично,

а між ними бігли двоє дітей.

Вона тримала його під руку, а він — ніби ненароком — поправляв їй волосся.

І тоді я зрозуміла: його усмішка, яку я берегла в серці,

ніколи не належала мені.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше