Розділ 32. Трюфель для любові

Любов має тисячі відтінків. Для когось це теплі обійми у зимовий вечір, а для інших — довгі розмови до світанку. Але для Бревека та Альони в цей момент любов стала про... трюфелі.

Ідея створити щось особливе виникла у Бревека випадково. Одного вечора, коли вони сиділи вдома і дивилися кулінарне шоу, ведучий розповідав про італійські трюфелі — рідкісні, дорогі, з насиченим ароматом.

— А ти коли-небудь куштувала справжній трюфель? — запитав Бревек, поглянувши на Альону.

— Ні, — зізналася вона, захоплено дивлячись на екран. — Це ж така розкіш.

— Тоді ми мусимо це виправити, — сказав він із загадковою усмішкою.

Альона лише посміялася, думаючи, що це черговий жарт. Але наступного ранку Бревек почав реалізовувати свій план.

Здавалося, що знайти справжній трюфель у Любліні буде складно, але Бревек мав свої ідеї. Він звернувся до знайомого кухаря, який працював у престижному ресторані.

— Трюфелі? — здивувався кухар, почувши прохання. — Це не те, що можна просто піти й купити на ринку. Але я знаю одного постачальника в Італії.

— Це буде можливо? — наполягав Бревек.

— Можливо, але дорого, — відповів кухар.

— Для любові ціна не має значення, — сказав Бревек, не вагаючись.

Замовлення трюфеля перетворилося на цілу пригоду. Постачальник в Італії погодився відправити невеликий чорний трюфель до Любліна, але з умовою, що доставкою займатиметься спеціальна служба.

— Трюфелі — це не просто інгредієнт, — сказав постачальник, коли вони спілкувалися телефоном. — Це мистецтво.

Бревек відчув, що ця авантюра варта того. Він хотів подарувати Альоні момент, який вона запам’ятає назавжди.

Через кілька днів, посилка з трюфелем нарешті прибула. Бревек ретельно підготував усе для того, щоб цей вечір став незабутнім.

— Що ти задумав? — підозріло запитала Альона, побачивши, як він метушиться на кухні.

— Сюрприз, — лише й відповів він, ховаючи інгредієнти.

Він обрав просте, але вишукане меню: пасту з трюфелем, салат з пармезаном і вином, що доповнювало аромат страви. Бревек довго вивчав рецепти, щоб бути впевненим, що все вийде ідеально.

Коли вечеря була готова, він прикрасив стіл свічками, а в кімнаті розлився легкий аромат трюфеля.

— Ти так стараєшся, — сказала Альона, сідаючи за стіл. — Але навіщо?

— Просто хочу зробити для тебе щось особливе, — відповів він, подаючи першу страву.

Коли Альона спробувала пасту, її очі наповнилися здивуванням.

— Це… неймовірно, — сказала вона, відчуваючи насичений смак. — Трюфель справді має особливий аромат.

— Я знав, що тобі сподобається, — відповів Бревек, задоволений її реакцією.

Вони довго вечеряли, насолоджуючись кожним шматочком і теплими розмовами. Бревек розповідав про те, як йому вдалося дістати трюфель, а Альона сміялася, уявляючи, як він домовляється з італійським постачальником.

— Знаєш, — сказала вона, дивлячись йому в очі, — це найромантичніше, що хтось коли-небудь робив для мене.

— Ти варта всього, — відповів він.

Після вечері вони вирішили прогулятися. Нічний Люблін був тихим і спокійним, а легкий мороз додавав прогулянці свіжості. Вони йшли, тримаючись за руки, і Альона відчувала, як цей день став для них обох ще одним кроком до глибшого розуміння одне одного.

— Трюфель був лише приводом, — зізнався Бревек, коли вони зупинилися на площі. — Я хотів, щоб ти знала, наскільки ти для мене важлива.

— І ти це довів, — відповіла Альона, обіймаючи його.

Коли вони повернулися додому, Альона написала в щоденнику: «Любов — це смак, який залишається в серці назавжди».