Глава 13

  Ми повернулися пізно вночі , тож мене ніхто не бачив, а точніше мого червоного носу. На мені все заживало як на собаці- говорила часто Дарія. Тож зранку було достатньо трохи тонального крему і вже можна було подумати , що я просто спала обличчям в подушку. А не те, що якась підла сука вдарила мене перед сотнею камер.

Найнеприємніше це те , що раніше навіть Омега собі такого не дозволяла. І вчора ми з нею зустрілися вперше, тож взагалі незрозуміло , що на неї найшло.

  Зранку настрій був недуже, але вже до обіду все змінилося. Сьогодні ніяких конкретних планів не було і ми проводили весь день біля басейну. У Денні був якийсь особливо грайливий настрій і він не давав мені сумувати. Цей нестерпний хлопець весь час лоскотав мене, намагався облапати при всіх, кілька разів скинув у басейн, взявши на руки. Один раз навіть лизнув мені щоку, за що відразу отримав ліктем по ребрам і більше так не робив. От серйозно: якщо не хочеш, щоб у тебе закохувались не треба так себе поводити! Інакше дуже легко подумати, що він сам закохався.

 Це свавілля відбувалося під поглядами Майка з Кароліною. При чому поглядами не дуже доброзичливими. В решті Майк не витримав і сказав, що його знудить, якщо ми не припинимо. На Денні це не особливо подіяло.

  Еллі з Еріком теж були з нами, але вони, на відлік від інших, займалися своїми справами, а не витріщалися на інших. Ця парочка про щось шепотілися і сміялися. Еллі і Ерік дивилися на один одного такими закоханими очами, яких я ніколи не бачила. Так мило...

А от Майк і Кароліна лише мовчки лежали на лежаках поруч. Один, лежав з закритими очами, навіть не знявши одяг, щоб позасмагати. А інша не відривалася від телефону, ну лише для того , щоб закочувати очі на наші з Денні бешкетування. Мені позитиву ще додавало те, що Майк поки не тріпався про мене і , як і обіцяв, не звертав уваги. Навіть не кинув жодної шпички за цілий день.

  Все було нормально рівно до ночі. Після смачної вечері: риби в соусі, яку наловили вчора Норман і Денні, ми розійшлися по спальнях.

Я прийняла душ і вже вкладалася спати, як помітила Денні при повному параді. В штанах, сорочці і сильно надушеним парфумами.

- Я з'їзджу до друга,- сказав він, розчісуючи волосся.

- На вечірку?

- Не назвав би це вечіркою, але взагалі так.

- Добре,- лише сказала я.

Він схопив з тумбочки ключі від машини і перед тим, як вийти, нахилився і поцілував мене в щоку.

 Я відразу відрубилася. Мені снився бій. Бій проти Омеги. І те як я била її знову і знову. В той момент відчуття переваги було неймовірно солодким. Я хотіла перемогти її. Так хотіла... аж ось хтось гукнув мене. Крикнув з натовпу моє ім'я. Іменем яким мене давно вже ніхто не називав. Це відволікло і Омега збиває мене з ніг. Останнє , що бачу перед тим як прокинутися- її занесений кулак. Я різко відкрила очі і підвелася. Подушка і покривало було мокре від мого поту.

Волосся прилипло до лоба.

Я намацала телефон на приліжковій тумбочці, щоб глянути час. Майже дванадцята. Добре. Ще можна поспати.

Перевертаюся на інший бік і тільки зараз розумію, що інша половина ліжка досі порожня. Здавалося б, нічого такого, ми цим літом зависали в клубах до самого ранку. Але дивне передчуття не давало заснути.

Добре, що вчора я нарешті взяла його номер і тепер можу подзвонити.

У динаміку чути було лише гудки. І з третього і з четвертого разу Денні не взяв слухавку.

Я відкинула телефон і повернулася на інший бік. Денні дорослий хлопчик, нічого його контролювати. Я закрила очі, але сон не йшов.

Бляха. А якщо щось сталося?

Я відкинула покривало і натягнула поверх піжамного комплекту об'ємну сіру футболку з назвою футбольної команди, на матч якої ми ходили в тому році з Маєю.

Надягла шльопанці і спустилася вниз, у двір. Машини Денні не було.

Дзвоню ще раз. Відповіді не має.

Говорити Маргарет і Норману не варіант- якщо все гаразд тільки дарма будуть переживати. Але залишати все як є теж не варіант...

Я пішла до Еллі з Еріком. Стукала , стукала, але так мені ніхто і не відкрив.

Можна ще піти до Майка...та нахрін його.

Сплять вони там, чи що? Я в наглу відчинила двері і увійшла.

- Еллі,- тихо покликала я.

Ніхто не відзивався. Та й не було чути чиєїсь присутності. Я увімкнула ліхтарик на телефоні. Ліжко цих двох було порожнім.

Може вони з Денні? Але телефону Еллі в мене немає, щоб перевірити!

Все ж таки доведеться йти до Майка.

Я постукала в їхню з Кароліною кімнату, але мені ніхто не відповів. Може вони всі разом попхалися на вечірку і не запросили мене, щоб я не зіпсувала все як минулого разу?

Легка образа лягла на груди.

Я відчинила двері, щоб упевнитися в своїй теорії. І ні- вони не всі на вечірці.

В кімнаті були увімкнені торшери, що освічували кімнати теплим помаранчевим світлом. На ліжку спав Майк, закинувши одну руку за голову. Легке простирадло вкривало його лише наполовину, демонструючи оголений рельєфний торс.

Кароліни не було. З-за дверей, з якими явно була ванна кімната, чувся шум води. Певно, вона приймає душ чи ванну.

- Майку, - тихо покликала я.

Реакції не було, тож я повторила гучніше.

- Майк!

Він навіть не поворушися.

- Майк!- вже в повний голос сказала я.

Нуль реакції.

Можна було щось жбурнути в нього, та під рукою нічого не було. Зняти шльопанець і кинути в нього було якось занадто... Тож я підійшла до нього. Його груди знімалися вверх і опадали вниз від глибокого дихання. Спав він міцно. Коли його обличчя не було спотворене невдоволеною гримасою, то Майк був набагато красивішим.

- Майку,- покликала я.

Він продовжував глибоко вдихати і видихати.

- Майк!

Нарешті я зрозуміли вислів " спить як убитий".