Від реакції Майка нас відволікла Маргарет. Вона запурхнула у вітальню і покликала всіх за стіл. Я їла лише залишки піци зранку, а зараз була вже сьома вечора, тож мою радість вечері було не передати. І якщо викреслити кислу мину Майка і відсторонену Кароліну, що так і втикала в телефон, то вечеря пройшла в приємній компанії. Еллі взагалі була дуже мила. Маргарет весь час піклувалася, щоб я скуштувала всі страви, від яких мало не ломився стіл. А Норман- голова сім'ї, що спочатку видався дуже серйозним, виявився добрим чоловіком. Після другого бокалу вина, він взагалі заусміхався і почав розповідати різні історії про те, як починав свій бізнес. Про те, як вони з Маргарет - двадцяти п'яти річна пара з двома дітьми поставили на кон все. І ось зараз вони мали мережу з фур, камазів і газельок, займаючись замовними доставками по всій країні і за кордон.
Коли закінчилася вечеря я допомогла прибрати зі столу і викликалася помити посуд, але Маргарет вигнала мене з кухні, запевняючи, що в них є посудомийка і спеціально найнята жінка, яка цим займається. Сьогодні в неї, правда, був вихідний тож Маргарет взяла це на себе.
Було не так пізно, але всі потомилися з дороги- дім Фелінскі знаходився за кілька годин від міста, тож всі організовано розійшлися по своїм кімнатам. Я, як дівчина Денні, пішла у його спальню. Його кімната виявилася ще більшою , ніж можна було очікувати. Особливо порадував великий балкон з видом на океан і окрема ванна кімната. Велике ліжко з купою маленьких і великих подушок, плазма, робочий стіл і величезна шафа-купе.
- Я сказав, щоб для тебе звільнили кілька поличок в шафі, - кинув Денні і впав на своє ліжко.
Я поставила сумку з речами в кутку біля шафи.
- Не треба, дякую.
- Ти збираєшся втекти від нас вночі?- посміхнувся хлопець. Він поклав руку за голову і розтягнувся у весь ріст, солодко потягуючись.
Я дістала з сумки піжамний комплект, що складався з сірих шортів і майки, розчіску і зубну щітку.
- Мені так зручно,- кинула я і попрямувала до ванної кімнати, щоб підготуватися до сну.
Полички по обох боках від красивого дзеркала з підсвіткою не розчарували: там знайшлася і зубна паста, і зубна нитка , і ополіскувач і купа-купа інших речей. Навіть мило було не одне , а кілька- з різними ароматами на вибір.
Денні увійшов у ванну кімнату і підійшов до ванни, яка стояла в центрі кімнати. Він нахилився і увімкнув воду.
- Що ти робиш?- запитала я із щіткою у роті.
Денні тим часом вже дістав якусь баночку і вилив густу рідину на стінку ванни біля крану. Певно , то була піна.
- Хочеш прийняти ванну?- запитав Денні.- Не відповідай, я вже набираю.
Тільки не це. Ну домовились же!
- Не подумай нічого такого,- вгадав мої думки по виразу обличчя він і підняв руки вгору.- Ти зробиш це сама. Хочеш же повалятися в гарячій водичці?
- Ну не знаю...- протягнула я, після того як сплюнула залишки пасти в раковину.
Звісно хочу! Я вже сто років не приймала ванну. Лише душ. - Вона з гідромасажем...- "уламував" Денні, хоча це і не потребувалося.
- Ну, раз з гідромасажем...
Ох, я й забула який це кайф. В таборі нам зобов'язані встановити хоча б одну ванну. Після тренувань саме те, щоб розслабити м'язи.
Я лежала вже хвилин тридцяти , маринуючи себе у гарячій водичці. Пальці на руках і ногах вже зморщилися, а обличчя розчервонілося. Піна так смачно пахла шоколадом, що я ладна була її з'їсти.
У двері тихо постукали, а потім, не дочекавшись відповіді, увійшли.
Денні ніс в руках тацю. Я не сперечалася його приходу, бо густа біла піна повністю вкривала поверхню води, приховуючи моє тіло.
Він спочатку дістав з -під ванни поличку, яка кріпилася по обом боках на ній, утворюючи столик, а потім поставив на нього тацю.
- Ти нарізав мені фруктів?- розчулилася я.
Те, що це був він, я не сумнівалася: шматку фруктів були криво нарізані і різною товщиною. Але від цього стало ще приємніше.
Хоча ні...Якщо він все ж таки залицяється...
- Пробач, за мого брата. Він козел,- зненацька промовив Денні.- Зараз його занесло прямо сильно чомусь, раніше він такими словами не кидався...
Так ось до чого це. Йому було соромно за пришелепкуватого брата. Я відразу розслабилася і вхопила з тарілки шматочок ананасу.
- Байдуже,- відповіла я.- Я зустрічала багато йолопів і вони поводилися в рази гірше.
Денні злегка посміхнувся і, побачивши в моєму обличчі повну впевненість, розслабився. Він нахилився і підхопив з тарілки кілька шматочків персику.
- А чому твій брат взагалі психанув?- запитала я. Зрозуміло, що Денні не був створений для серйозний стосунків і привозив кожен рік різних дівчат. Ну то й що? Яка різниця Майку?
Денні запустив руку все своє біляве волосся і прикусив губу, роздумуючи кілька хвилин над відповіддю. Ну або над тим говорити мені взагалі чи ні. І все ж здався.
- Майк дізнався, що я кільком дівчатам заплатив.
- Що-о-о?- від шоку в мене навіть шматочок банану випав з руки. Прямо у воду.- Навіщо ти їм платив? До тебе ж й так всі липнуть в клубі весь час.
Денні поблажливо прищурився.
- Ну це зрозуміло! Вони то липнуть, але потім не відлипають. Думають: раз я познайомив їх з батьками, то це означає щось серйозне. Хоча я кожен раз все правдиво пояснював. Я думав, якщо від початку грошами відзначити, що це не більше , ніж ділова згода, то вони не будуть розраховувати, але...
Так. Денні і так, правдо кажучи, був красунчиком. Смішним, вмів робити компліменти і класно танцював. А побачивши хороми його батьків мало кому не захочеться мати із ним щось серйозне...
- То ти обрав мене не тому що я така "класна", як ти сказав, а тому, що я не захотіла спати із тобою. А значить і не захочу серйозних стосунків.
Його наче застигнула зненацька. Але він швидко взяв себе в руки.
#604 в Любовні романи
#253 в Сучасний любовний роман
від ненависті до кохання, сильна головна героїня, таємниці минулого
Відредаговано: 24.07.2026