Розділ 8.1

Мирослава

Вранці я прокинулася, і поряд зі мною спав Максим. Я швидко глянула на себе під ковдрою, побачивши себе повністю оголеною. В мою голову зразу почала закрадатися погані думки. Невже між нами щось було? Я взагалі нічого не пам’ятаю! А він хоч вдягнутий? Не встигла я глянути як прокинувся Максим, і схопивши свої штани з крісла почав їх надягати.

— Між нами щось було! – вигукнула стривожено, прикриваючись ковдрою.

— Доброго ранку! Як ти себе почуваєш після вчорашнього? – промовив Максим, вдягаючи на своє тіло сорочку.

— Не відходь від теми, скажи було щось чи ні? – запитала знервовано, дивлячись на нього.

— А ти як гадаєш? – запитав він, защібуючи ґудзики на сорочці.

— Ну тоді все що вчора між нами було, всього лише помилка! Я тебе не кохаю, і на стосунки можеш не розраховувати, – чітко пронісся мій голос по кімнаті.

— Заспокойся! Невже ти настільки поганої про мене думки? Ти дійсно думаєш, що я буду займатися сексом з п’яною дівчиною, – дивлячись на мене відповів Максим.

— А хіба ні? – серйозним тембром голосу запитала я.

— Ні! Між нами нічого не було! – впевнено мовив він.

— Тоді чому я гола? – кинула допитливий погляд на Максима.

— Ти сама роздягнулася і хотіла сексу! А ще сказала, що я тобі давно подобаюсь і ти мене хочеш.

Серйозно, і це я по п’яні, йому таке наговорила! Дивно! Адже я не відчуваю до Максима симпатії не тощо ще кохання. Наговорила йому різних нісенітниць з дуру, а він буде думати, що це правда, але ж насправді ні.

—  Я була п’яна і не думала, що говорю!

— Зазвичай коли люди п’яні вони не думають, адже їхніми словами керує не розум, а серце та душа, – відповів впевнено Максим.

— Це не правда! Ти вигадав це! – вигукнула невдоволено я.

— Добре я піду приготую, щось на сніданок, а ти вдягайся. І могла не прикриватися ковдрою, я вчора там і так все прекрасно побачив, – вимовив Максим, та покинув кімнату.

Я кинула подушкою в його бік, а він схопивши подушку кинув нею в мене. Ну хоч радує те що в нас нічого не було. І навіть його сексуальне тіло не змусить мене закохатися в нього. Я не з тих хто пускає слиньки на мускулистих чоловіків. Адже моїм першим коханням був чоловік і без цього. Думала виберу безпрограшний варіант, але програла. Так Миро годі з тебе спогадів, які тільки труять твою душу! Потрібно шукати свій одяг.

Я почала оглядати кімнату в пошуках свого одягу. Та шукати довго не довелося, він був складений акуратно на стільці. Надіюсь Максим не перфекціоніст. Адже занадто вже чиста в нього квартира, та й сорочки завжди попрасовані. Сподіваюся Максим просто любить чистоту та охайність.

— Ти вибач мене за вчорашнє! Хоча я взагалі нічого не пам’ятаю! А ще голова так жахливо болить, – мовила, як тільки зайшла на кухню та сіла за столик.

— Зараз поїси і я дам тобі таблетку! – глянув на мене Максим, поставивши тарілку з їжею.

— Смачного! Надіюсь тобі сподобається, бо я не дуже досконало готую, – з легкою посмішкою мовив Максим.

— Дякую! Тобі теж смачного!

Як тут можна сидіти спокійно коли він ось  так зиркає на мене. Закоханим поглядом! А враховуючи те що він бачив мене голою. Мені навіть страшно думати, що може бути зараз в його голові. Так треба сказати йому, яка в нього смачна яєчня вийшла.

— Така смачна в тебе яєчня вийшла! Навчиш мене таку готувати? Бо я не вмію! – посміхнувшись мовила я.

Звичайно ж я вмію все прекрасно готувати, ось тільки не розумію навіщо я це ляпнула. Мирославо тобі варто заспокоїтися! А то ти ще на робиш дурниць, про які шкодувати будеш!

— Миросю, а чому ти вчора була п’яна? Ти ж не п’єш! – запитав Максим, та глянув на мене, що і відволікло мене від мої думок.

— Не п’ю, а ось коли біль розриваю душу, тоді можна.

— Який біль, якщо не секрет? – зробивши ковток чаю, запитав Максим.

— Це не так важливо! – вимовила сердитим голосом, і посмішка на моєму обличчі враз зникла.

— Добре, якщо тобі про це боляче розповідати, я не буду на тебе тиснути.

— Дякую! А ще ти повинен сьогодні зіграти роль мого хлопця, та прийти з двома букетами квітів до мене додому. А то мама не відчепиться від мене, поки не побачить мого хлопця. Надіюсь хоч тоді вона перестане говорити, яка ми гарна пара зі Славком.

— А Славик це хто? – нахмуривши брови запитав Максим.

— Мій колишній! Я люблю тюльпани, а мама гортензії, – швидко мовила, та зробила ковток чаю.

— І на скільки годин мені приходити? – запитав серйозно Максим.

— На шосту вечора!

— Добре я приїду! Тільки в мене є одна умова!

— Яка? Переспати з тобою! – знервовано скрикнулася,  глянувши на Максима.

— Я на твою думку хлопець, який не може обійтися без сексу?! – впевнено відповів Максим.

—  Так!

— Мирославо я закохався в тебе ще з першої зустрічі, шукав тебе і постійно, думав про тебе! І не буду брехати, так я хочу тебе. Але секс в нас буде тільки тоді, коли ти і мене захочеш, – з пристальним поглядом глянув на мене Максим.