Розділ 1.6.

1.6.

       Цього разу Варс виходив на арену зовсім не так , як у перший день. Голова його була опущеною і дивився він у пісок під ноги.

      «Та що з ним таке сталося?» - подумав про себе Дарій, кинувши на друга швидкий погляд з боку. Вони пройшли до трибуни і стали до неї обличчям. Тоді з іншого коридору один за одним вийшли ще чотири секурата і також стали навпроти трибуни. Варс спочатку розгублено дивився на них, а потім почав посміхатися. Йому нарешті дійшло, що він не буде зараз битися з ними, а не зі своїм товаришем.

      На центр трибуни  вийшов Пиламі.

      - Жителі великої Сандрії, – промовив він. – Сьогодні особливий день. Ми вирішили потішити вас новим, ще не бувалим до сьогодні. видовищем. Не буду промовляти зайвих слів, нехай за них усе скаже арена…

     Глядачі слухали затаївши подих. Що цього разу? Чим їх вразить могутній Пиламі?

    - Відрекомендоваю вам суперників, - повів далі той. – Варс і Дарій із дому Химвеса бьються сьогодні проти Заса із дому Зоріа, Грома із дома Марка, Вала із дому Ліона і Вьюка із дому Зими…

     Дарій і Варс глянули один на одного.

     «Спина до спини», - одними устами сказав Дарій.

     Варс все ще посміхався.

    «Та що ж з ним таке відбувається?».

 Пиламі підійшов до дзвіниці: «Тож нехай арена вкриється кров’ю переможених».

     Друзі підняли мечі і повернулися в бік суперників. Ті хаотично, поглядаючи на своїх поплічників, почали оточувати хлопців. Вони були із різних домів, вперше зустрілися і в них не було злагодженості, в той час, як Дарій і Варс знали один одного як облупленого і сміливо довіряли прикривати свої тили.  Деякий час супротивники несміливо топталися навколо товаришів, ті ж не рухалися, тільки уважно спостерігали за переміщеннями , кожен в своєму полі зору. Врешті Гром наважився зробити першу атаку – Варс легко її відбив. Тоді атаку здійснив проти Дарія Зас. Дарій також відбився. Супротивники, також сильні бійці, швидко зорієнтувалися в ситуації і почали атакувати попарно. Хлопці справно відбивалися, не забуваючи прикривати товариша.

   Публіка гуділа. Коментувала і вигукувала під час кожної спроби нападу і від того, як друзі відбивалися. Вони ще не в повну силу використовували свої навички, поки що просто придивлялися.

   Коли Варс вже видивився слабкі сторони противника – вигукнув:

   - Атакую, - і стрімко кинувся вперед.

   Дарій навпаки, відступив, щоб ні на мить на залишити напарника відкритим.

   Під натиском Варса відступили на декілька кроків і ті бійці, що були навпроти нього – Гром і Вьюк. Варс крутив мечем, як скажений млин і сам ні на хвильку не залишався в одному місці. Коли вловив момент, то у високому стрибку з розворотом вдарив ногою в обличчя Вьюка і дістав кінчиком меча руку Грома. Вьюк похитнувся, але впіймав рівновагу, та для Варса це була мить. Він одним ударом меча вибив зброю, а другим вразив секурата. Гром був пораненим і перехопив меч лівою рукою. І, хоча вмів битися обома руками, для Варса він був вже не перешкода. Кілька стрімких випадів і Гром вбитим впав на пісок.

    Публіка заверещала від задоволення.

    Тепер Варс став з Дарієм пліч о пліч.

    - Атакую, - знову мовив він і кинувся на наступну двійцю. Ті вимушені були оборонятися і Дарій, користуючись нагодою, вразив Вала. Той випустив меча, схопився за розсічені груди і впав на коліна. Дарій не став його добивати, пішов на Заса. Ситуація переломилася із шаленою швидкістю. Тепер той був проти двох. Коли Дарій почав відволікати останнього супротивника, Варс вилучив зручний момент, перекрутився в повітрі навколо своєї осі, майже горизонтально до землі, і з усього розмаху вдарив Заса мечем. Лезо увійшло тому під праву пахву і вийшло зліва під ребрами.

    Публіка шаленіла.

    Бій закінчився. Секурати дому Химвеса перемогли. Та на арені залишався живим ще один переможений. Варс пішов до нього.

   - Не вбивай , - вигукнув Дарій, але Варса вже було не зупинити.

   Вал спробував підійняти меч та Варс наступив на нього ногою. Він оглянув трибуни. Глядачі закричали : «Вбий…Вбий…Вбий…Вбий…».

    Варс щосили замахнувся своїм мечем.

   - Ні, - ще раз вигукнув Дарій.

   Меч засвистів у повітрі і відтяв голову Вала. Голова відлетіла на декілька кроків, а тіло важко впало вперед.

   На трибунах здійнявся страшенний ґвалт. Глядачі свистіли, кричали, топали ногами і плескали в долоні. Варс підійняв меча до гори – «Переміг».

    Химвес самовдоволено посміхався на трибуні поруч з Пиламі…

    - Навіщо Варс?.. – запитав Дарій, коли їх завели в їхню комірчину.

    - Він би все одно не вижив. А якби й вижив, то вже не боєць  - ти розсік йому всі  груди до кісток... – байдуже відповів Варс і почав вмиватися.

    От за це Дарій його не любив. За його байдужість до чужого життя.

    Він зняв обладунки і став позаду товариша.