Заклики старовини

Розділ 2. Перша ніч

 

Коли сонце сіло, Арден і Елайна розбили табір на невеликій галявині. Арден розпалив вогнище, і його світло відбивалося у його очах, надаючи їм ще більшої глибини.

— Ти повинна знати, що наше завдання небезпечне, — сказав Арден, коли вони сіли поруч біля вогню. — Ворог сильний і безжалісний. Він знає про тебе і зробить все, щоб зупинити нас.

— Хто він? — запитала Елайна, дивлячись на вогонь. Її серце стискалося від страху, але водночас вона відчувала рішучість.

— Його ім'я Заліар. Колись він був могутнім чаклуном, але темні сили спотворили його душу. Тепер він прагне завоювати наш світ і поневолити всіх, хто не підкориться.

Елайна відчула, як у її грудях піднімається хвиля гніву. Вона не знала Заліара, але вже ненавиділа його за те, що він планував зробити з її світом.

— Ми зупинимо його, — сказала вона твердо.

Арден усміхнувся, і ця усмішка була сповнена гордості.

— Ми зупинимо, — погодився він. — Але спершу ти повинна навчитися контролювати свої здібності. Це буде важко, але я вірю в тебе.

Вони продовжували розмовляти до пізньої ночі, поки вогонь не згас. Елайна відчувала, що з кожною хвилиною все більше довіряє Ардену. Його присутність надавала їй сили і впевненості.

Коли вона лягла спати під зоряним небом, її думки були заповнені майбутніми пригодами. Вона знала, що попереду її чекає багато небезпек, але також відчувала, що знайде щось більше — можливо, навіть справжнє кохання.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше