Максим

Максим

Тиждень пролетів непомітно. На роботі повнісінький завал, постачання затримуються, купа скарг на пошкоджений товар. Хочеться кинути все, сказати батьку хай сам розбирається зі своїми бізнесами та зайнятись тим, що мені подобається. Але я не можу так з ним вчинити. Від думки кинути батька всередині зав’язується вузол. Я згадую Вадима і батька реакцію на його втечу за кордон і розумію, що якщо піду — мене чекатиме те саме.

Дзвінок від Кості нагадує мені за вечірку, яка відбудеться вже сьогодні. Тож нарешті сьогодні вимкну боса, скину цей тягар з плечей і можливо закину на них якісь прекрасні молоді ніжки. Усмішка виринула на моєму обличчі, відганяючи  втому та всі думки.

Ближче до вечора, я повідомив Саші, щоб більше сьогодні мене не турбував питаннями з роботи. Він ніби й не проти, я навіть бачу що йому подобається. От кому треба працювати директором — так це йому. Але, на жаль, в житті так не працює. 

Швидко переодягнувся у квартирі та поїхав в будинок, паралельно замовляючи їжу та напої на вечір. 

— Чудово, — думав я, — поки доїду туди, все має приїхати.

Проїжджаючи вечірнє місто, думки вкотре за тиждень повернулись  до Діани і її зухвалого, хоч і до біса гарного ротика. Її тіло, ніби створене для сексу, а сірі, майже білі очі, робили її лялькою. Від згадки про її очі мій член почав вставати й мене це непокоїло. Моя реакція на неї не мала бути такою, але дідько, я її хотів. І ось цей запах, який огорнув  мене, коли я зайшов в будинок, ледь не зніс мені дах. Вона ночувала тут, можливо спала в моєму ліжку. Ця думка відразу ж сподобалась моєму члену. Обійшовши весь дім, я помітив одну кімнату відчиненою. Простирадло на ліжку трішки зім’яте, а поруч самотньо стояв пакет. Цікаво, де вона зараз, чому не тут.  Костя кинув смску, що вже поруч, а кур’єр почав дзвонити, що вже на місці. Забувши про запах і пакет, я пішов на вулицю за доставкою.