Закладемося?

Максим

Максим

— Все гаразд? — спитав стурбовано Саша, сидячи за стійкою адміністратора.

— Так, смішний прикол, — я показував головою на телефон, який тримаю в руках. 

Це фото мало мене вибісити, але я не міг стримати регіт. Її злючі сірі очі та спітніле обличчя, змусили мене уявити як вона бігла, щоб встигнути. В цей момент захотілось побачити її, захекану та переможену. 

Всередині все тріумфує. Але той фак на фото, який вона мені показала з підписом «І вам гарного дня(ні)» так просто не залишиться без уваги. Вона не знає з ким грає, я вже не той малий пацан, серце якого можна жбурляти як хочеться. 

Дзвінок телефону перемкнув мене на інші частоти і я цілковито поринув в роботу, отямившись лише від відчуття неймовірного голоду. До найближчого кафе було хвилин десять на машині, а я так помирав з голоду, що вирішив вперше купити щось готове в магазині. Це було щось на подобі хліба з начинкою всередині. Коли я попросив розігріти, продавчиня дивно на мене подивилась. Бачте, в них така функція не діє. Воно таке жахливе на смак, що зрештою я викинув решту в сміттєвий бак та поїхав на зустріч. 

Після зустрічі набрав Костю і ми домовились зробити вечірку. Прямо як раніше: дівчата, випивка, се-е-екс… І все це в батьківському будинку. Це розслабило мене і я заснув, прокинувшись від дивного повідомлення, яке прийшло від Діани, яку я підписав «Сіроока злюка». Одним оком побачив довжелезний текст і заснув знов. Псувати настрій та сон її сльозами та вибаченнями не хотілось. 

Зранку першим ділом поліз в телефон. Руки самі зайшли в листування з нею:

— Я сподівалась, що ніколи ніколи ніколи тебе не побачу, але ти з’явився в моєму житті, мов цунамі. Ти думаєш що твої гроші щось значать, але вони сміття. Як і ти. Я ненавиджу тебе і той клятий договір, який підписала. Не розумію, як з тобою…

Окей, я сміття. Не здивувала, а от те, що вона там не розуміла в… 3-12 мені цікаво, тому я відписав.

— Сподіваюсь на ранок ви все зрозуміли та готові приступити до своїх обов’язків. Попрошу більше не турбувати своїми дурницями мене. Я б волів звільнити вас і знайти когось кращого, але стільки часу як у вас, яка може собі дозволити не спати ночами, в мене немає. 

— І так,  сьогодні до вас приїде водій і привезе ключі від дому. Гарного дня.

Перечитавши двічі, задоволений собою я натиснув відправити та став чомусь чекати на відповідь. Те, що вона, це дівчисько, знову тривожить мій спокій та ритм життя, мене бісить. Все було нормально, до того дня як я не побачив те, як вона навприсядки зі своєю ідеальною дупою колупалась в землі. Дідько! Якого біса вона виросла така сексуальна? І якого, я взагалі про неї думаю? Я маю просто дізнатися правду про табір, закрити цю тему для себе навіки й більше її не згадувати.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше