Розділ 2. Максим

Розділ 2

Максим

Дівчина сиділа в найсексуальніших лосинах світу, а її випнута дупа виглядала як мрія кожного. І дідько, від її спокусливого вигляду мені захотілось поправити члена. Не встиг я це зробити як вона обернулась. Якби не її сірі очі, я,мабуть, не впізнав її. Але це була вона. 

Втомлена, але така гарна, що на мить я втратив здатність говорити.  Все відбулось так швидко, що я досі, стоячи сам в саду, не міг повірити що це дійсно було. Тільки я почав забувати про неї, вона бляха увірвалась в моє життя. Ще й дала ляпаса та пішла. Всередині все кипіло від напруги.

Я мало не вдарив її та через це відчував себе цілковитим мудаком. Її слова відлунювали в голові. Так, я багатий, але я не вважаю, що мені всі винні. Вона гадки не має про що каже.

Ранок хотілось стерти з пам’яті. Зараз я відчуваю в собі стільки заряду, що хочеться когось вбити або краще догнати її, розвернути та покласти на підлогу до мене тією соковитою дупою і вставляти свого члена в її гарячу вагіну, поки вона не стискатиме мене від задоволення. Звук мобільного перебив мою дурну фантазію.  

— Так, мамо, — сказав я голосно,  — Давай не зараз, я буду їхати на роботу.

— Ти досі не там? — здивована почутим, спитала вона, — Вже ж десята година у вас має бути.

— Виникли проблеми з доглядальницею твого двору.

— А що не так? Мало плачу грошей? Чи вона щось не так зробила? Невже досі не посадила троянд? Якщо так, то… 

— Мамо, стій. Не так швидко.

— Що вона натворила?

— Вона пішла та сказала, що не буде більше працювати.

— А як вона це пояснила? 

— Ніяк.

Не буду ж я казати їй про те, що нова працівниця виявилась дівчиною, яка колись розбила мені серце.

— Але ж в договорі, який ти мені прислав, сказано що вона повинна в разі розірвання договору заплатити штраф в розмірі ста тисяч, невже вона має такі кошти?

— Я тобі передзвоню, люблю тебе —  сказав я та відключився. Чудово, тепер я мав план як повернути пташку на місце. 

Думки про неї захопили мене повністю. Я не розумів чому. 

Чому як тільки я подумав, що забув: про її очі, які світяться так, що довкола весь світ зупиняється. Про усмішку, яку я вічно хотів дзеркалити. Про той поцілунок та все, що було після. 

Вона трясця повернулась, а з нею і мої почуття, які я запхав в найдальшу шухляду пам’яті. Вони вирвались,  вихором кружляють довкола, не дають мені спокійно дихати. Частина мене розуміла, що треба її терміново звільнити та знайти іншу людину. Щоправда, можуть бути проблеми з договором. Інша частина прагнула нарешті дізнатися чи правду сказав тоді той боксер, а це означає, що я не можу її відпустити. Знову.