Діана

Діана

Я розплющила очі та побачила що мала встати двадцять хвилин тому. Вилаявшись, хутко одягнулась та вибігла на зупинку. Автобус приїхав із запізненням на п’ять хвилин, що означало я не встигаю на співбесіду в заміський будинок. До часу ночі я читала про садівників і що вони мають робити, але зараз, дивлячись на годинник, я розуміла що все було марно. Мене не візьмуть, кому потрібен працівник, який запізнився на співбесіду?

Не полишаючи краплини надії, я вийшла з автобуса та рушила по гугл картах до будинку. Величезний паркан за яким видно було лише дах двоповерхового будинку. Моє серце забилось швидше, коли я натиснула кнопку домофона. За мить двері самі відчинились і я пішла до входу, озираючись на двір.

На дивані сидів хлопець, який щойно мене побачив підвівся та потис руку в знак вітання. Він був такий високий, що я відчула себе карликом.

— У вас гарний будинок, — сказала я, сідаючи на крісло поруч з диваном.

Від хвилювання я не знала куди себе діти, то стискаючи кофтину, то розтискаючи. Його усмішка та відкритість змусила трішки розслабитись.

— О, це не мій будинок, мене попросив друг провести співбесіди. Ви, до речі, спізнились на, — він поглянув на телефон, — сім хвилин.

— Вибачте, мені дуже шкода. На жаль, автобус спізнився.

— Розкажіть про себе та чому я маю вас найняти.

В голові відразу були якості, які потрібні для роботи на цю роботу, тож я перелічила їх і чесно зізналась, що не мала досвіду в цій сфері. Він уважно слухав і всміхнувся, коли я сказала, що мене зацікавила зарплатня.

— Ви чесні та готові працювати, тож вірю що ви впораєтесь з роботою.

Я розслабилась і всміхнулась. Хлопець підсунув мені договір і я пройшлась очима по пунктах. Чотири місяці це достатній термін, хвилювання за те, що в мене може не вийти пройшлось тілом. Та коли побачила пункт із зарплатнею мої очі розширились. Я швидко взяла себе в руки, щоб не показати свої щирі емоції від суми та підписала.

— Завтра о дев’ятій будьте тут без запізнення, господар будинку дасть вам ключі від будинку для проживання та розповість деталі роботи.

Поверталась додому з усмішкою. Люди в автобусі не дратували та навіть сонце, яке сьогодні вийшло з-за хмар не дратувало своїм промінням. Подумки я розписувала куди витрачу гроші й скільки маю відкласти на навчання. Гадки не маю на яке, але щось придумаю. Треба облишити марні мрії про творчість і знайти щось стабільне. Можливо програмування, або курси манікюру. Останнє подобалось більше. Малювати на нігтях це хоч і не те саме, що на полотні, але все ж краще ніж нічого. Та і гроші стабільні, зараз ця робота має попит.