Глава восьма

Ранок почався  як завжди,прокинувшись у ліжку Олена чула розмови мами з  рідними. Мама давно стала помічати,що донька почала с кимось спілкуватися,бо кожного разу коли вона була з телефоном,обличчя було щасливим та сяєло від задоволення.
Олег і Олена переросли те просте спілкування,яке можна було назвати дружніми відносинами,але тепер все було зовсім інше в них. Так і них була дуже велика різниця у віці,їх розділяла відстань,но переписка та та короткі відео та голосові повідомлення зближувало їх,не мов нічого такого між ними не існує. Вони самі намагалися завжди зберегти ті відчуття,які вони дарували один одному.
Так через декілька годин,сидячі на кухні за вечеряю,мама поцікавилась особистим життям своєї доньки. Олена не знала як розповісти про це,що той хлопець з яким вона спілкується, старший її на багато років,та що знаходяться він у в'язниці,вона боялася уявити навіть,що на це скаже мама.
Так набравшись терпіння, дівчина розповіла своєї матері,про спілкування з хлопцем,що в них почалися стосунки. Вона розповіла все,та про те де він знаходиться,що він старше її на багато років. Та все одно розповідаючи всю правду Олена відчувала у середині себе,якісь тягар,бо вона не знала як на все це відреагує матір. 
Але усі її підозри та надії були розтоптані вщерть. Дівчина сподівалася що мама та тим паче рідні коли дізнаються,хоч і будуть проти,але могли б хоч трішки бути на її боці,але цього не сталося. Як тільки всі дізналися,вони почали питати її "Як можна будувати відносини через купу кілометрів,та ще з таким дорослим хлопцем?" Вони цього не як не розуміли. Потім пролунала така фраза,яка збила дівчину в пантелику зовсім: "Це ж не серьєзно,це тимчасове захоплення,в тим паче де він знаходиться,це лише гра,щоб було з кого щось просити для себе" І так це звучало кожен раз,коли дівчина відповідала хлопцю на повідомлення.
Вони всі разом,кожного дня натякали Олені щоб вона покинула це діло,та почала шукати собі когось посолодіше,та таку людину яка зможе її забезпечити у житті. Але Олена не довіряла такому плану від рідних. Хоч вони і дивились на це з іншого боку,але мотиви були видні зовсім інші.
У Олени не було зовсім друзів,але ті знайомі які в неї зьявиллося теж були розділені між собою. Одні підтримували дівчину,кажучи що кохання справжнє все подолає,інші навпаки казали,що треба було шукати когось з міста,що б завжди бути поруч,та мати змогу для зустрічей. Олена навчилася цінувати тишу та самотність. В цій тиші вона знов жила вже не для себе ',але для них обох.
Так спілкуючись з Олегом,вони намагалися якось придумати як довести рідним,що це все насправді,що відстань та місце де він зараз знаходиться не має значення для них,що вони і далі будуть боротися та вірити в свої почуття.
Но як тільки дівчина починала щось казати на цю тему,то у відповідь завжди чула "Це занадто складно для тебе буде. Справжні почуття потребують близькості у реалі." Вони все частіше почали казати щоб вона не шла на такий ризик,щоб потім вона не страждала від розчарування.
Кожна хвилина дома становилася іспитом-розмови переходили у критику та недовіру. Іноді Олена записувала голосове де вона плакала від такого відношення. Вона казала Олегу як їй тяжко слухати те що їм не вірять в їх кохання. Олег теж відчував що його дівчина не має вже сил,він намагався бути в такий час опорою,та не хотів втратити Олену через тиск рідних.
Як би там не було,вони всеодно продовжували переписуватися,посилати один одному короткі відео,коли на це була змога. Так Олена йшовши на роботу,з самого ранку мала змогу записати безліч голосових повідомлень,в коли мала хвилини на роботі то починала прослуховувати відповіді від Олега. Кожна миті почала ставати ще цінніше чим було до цього. Так поступово вони почали не звертати увагу на те,що чекало дівчину дома,вони завжди були разом,кожне слово для Олени від нього було ковтком свіжості.
Хоча до повного прийняття ситуації було ще далеко. Хоч Олена та Олег навчилися та вміли слухати один одного,все одно думка рідних бувало грала своє,коли не мали змоги навіть написати. Хоч рідня вже не так часто критикувало їх відносини,але були враження,що вони щось кажуть намагаючись задіяти за живе. Но той спокій який показувала Олена,давало їм зрозуміти,що вони будуть йти до останнього,немов за руку вони будуть далі крок за кроком їсти до своїх цілей. Так їх відносини стали іспитом не тільки на пружність як пари,ну і насилу родини, наскільки тих вистачить. 
Різниця у віці тепер була видна матері та всім рідним. Но всі навколо були здивовані тим фактом,що такі відносини можливі,та тим паче міцніють з кожним днем. Но для самої пари ці відносини було набагато більшим,різні життєві етапи у кожного,різні руки та навіть світогляд,але серце б'ється однаково у обох.
Олег завжди розповідав що було в нього у житті,який досвід він здобув тоді,в Олена розповідала йому завжди про пригоди з братом,як вони завжди разом проводили час,та ділилася мріями та надіями які її турбували. В їх спілкуванні народжувалася гармонія,де досвід з молодістю,а минуле з майбутнім.
  Інколи Олена замислювалася,як буде виглядати їх сумісне завтра,та ці думки трішки лякали її. Але страхи втрати та сумніву завжди були частиною їх шляху. Але разом вони вчилися дивитись на світ ширше,знаходити радість в дрібницях та цінувати кожну мить.
Тепер різниця у віці перестала бути якоюсь перешкодою,вона стала містом,зьєднаючим два серця. Для кожного з них стало розуміло одне,що справжня близькість-це не дні та роки,а розуміння, підтримка та щире кохання,якому не власні часи.
Відносини Олега та Олени стали міцнішати та були дуже осторожними,щоб не нашкодити тому що вони мали,бо рідня ще зовсім не прийняла цього факту,та в них ще були сумніви що до них.
Спочатку вони просто ловили насолоду від спілкування,з кожної миті дізнавшись щось дуже таємне про один одного. Вони обидва згадували минуле,але могли потім перебігти на іншу тему,де потрібна була лише уява. Разом відкривали для себе щось нове,коли дивилися у світі на молодь,казавши своє враження від побаченого. Ця близькість обміну допомогла їм знаходити спільну мову,та точки зору не дивлячись на відстань.
  Но саме цей іспит сблизив їх ще більше-вони підтримували один одного,коли у когось були труднощі,слухаючи та роблячи все можливе,щоб хоч якось допомогти. Олег став для Олени мудрим радником та опорою,вона ж для нього стала турботливою,бо завжди коли мала змогу,вона посилала йому помилки з продуктами. Вони знали,що щирість та повага найважливіше будь яких умов.
З часом їх зв'язок став ще глибше та почуття перейшли усі грані. Різниця у віці перестала бути фактором,яким рідня завжди могла критикувати. Головним тепер стала радість бути разом,говорити про спільні мрії,та будувати сумісне майбутнє,яким би воно не було.
Кохання на відстані це було для них не тільки перевіркою почуттів,але і силу характера. Якщо вони обидва боряться за своє щастя,для них кілометри та критика рідних становиться тимчасовою  перешкодою на шляху до справжньої близькості.